1. Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про створення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР" від 10 січня 1939 року.
   Газета "Правда", 11 січня 1939 р. № 1, арк.1, інв.№ Б-420

2. Відомості про кількість населення Кіровоградської області (у розрізі районів) згідно з даними Всесоюзного перепису населення (17 січня 1939 р.)
   ДАКО, ФР-2860, оп.1, спр.26, арк. 6а, 7

3. Постанова Кіровоградського обласного виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих та бюро Кіровоградського обкому КП(б)У "Про зселення хутірських господарств, що знаходяться в громадських полях колгоспів" (25 квітня 1940 р.)
   ДАКО, ФР-2860, оп.1, спр.28, арк.31-32

4. Остаточний звіт про зселення з хутірських присадибних дільниць по Кіровоградській області за 1939 рік [1940]
   ДАКО, ФР-2860, оп.1, спр.28, арк.43

5. Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про нагородження Кіровоградської області Української РСР Орденом Леніна"
   ДАКО, "Орденоносна Кіровоградщина в семирічці", "Блокнот агітатора", №15, Спеціальний випуск, 1959 р., інв.№5560а

6. Статистичні відомості про чисельність населення Кіровоградської області за період з 1949 по 1956 р.
   ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.7, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

7. Територія та кількість адміністративно-територіальних одиниць на початок 1957 року
   ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.9, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

8. Кількість промислових підприємств в області за 1955-1956 роки
   ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.12, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

9. Виробництво найважливіших видів промислової продукції Кіровоградської області за період з 1940 по 1956 р.
   ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.15, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

10. Розподіл сільськогосподарських угідь по землекористувачах на 1 листопада 1956 р.
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.27, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

11. Поголів'я продуктивної худоби та птиці на 100 гектарів сільськогосподарських угідь по колгоспах станом на 1 жовтня 1955 р.
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.109, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

12. Об'єм капітальних вкладень в народне господарство (млн.крб. в цінах на 1 липня 1955 р.)
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.129, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

13. Будівництво лікарень, дитячих ясел і дитячих садків у області
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.130, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

14. Будівництво загальноосвітніх шкіл у області
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.130, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

15. Введення в дію житлового фонду по державному будівництву в області
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.131, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

16. Житловий фонд в містах та селищах міського типу області
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.131, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

17. Кількість шкіл, у них учнів на початок навчального року (без шкіл робітничої та сільської молоді дорослих)
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.177, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

18. Дитячі садки на кінець року
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.185, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

19. ВУЗи і середні спеціальні учбові заклади
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.185, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

20. Культурно-освітні установи (всіх відомств)
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.186, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

21. Друкована продукція
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.186, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

22. Основні показники по охороні здоров'я (станом 1 січня)
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.189, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

23. Чисельність лікарів на 1 січня (за виключенням стоматологів)
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.191, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

24. Чисельність середнього медичного персоналу (станом на 1 січня)
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник, стор.192, Кіровоград, 1957, інв.№ 8838

25. Число адміністративно-територіальних одиниць на 1 січня 1966 року
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник. Вид.: "Статистика". Донецьк, 1966 р. Арк.9, інв.№ 6119

26. Народжуваність, смертність та природний приріст населення області за період з 1940 по 1965 роки
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник. Вид.: "Статистика". Донецьк, 1966 р. Арк.12, інв.№ 6119

27. Зростання валової продукції всієї промисловості області по найважливіших галузях за період з 1940 по 1965 роки
    ДАКО, Народне господарство Кіровоградської області. Статистичний збірник. Вид.: "Статистика". Донецьк, 1966 р. Арк.22-25, інв.№ 6119

28. Підсумки роботи сільськогосподарської галузі Кіровоградської та Одеської областей за 1966 р.
    ДАКО, Газ. "Кіровоградська правда", 11 січня 1967 р., №8

29. Кременчуцька ГЕС

     Нинішня Кіровоградська область займає площу 24,6 тис. кв. км.(4,1% від загальної території України). Чисельність населення – більше мільйона чоловік. У складі області – 4 міста обласного та 8 міст районного значення, 2 райони у місті, 21 сільський район, 26 селищ міського типу.
     На Кіровоградщині сконцентрований певний науково – технічний потенціал. Наукові, дослідно – конструкторські і проектні розробки з найважливіших напрямків науково – технічного прогресу здійснюються у 17 наукових установах, підприємствах і організаціях. Серед них: Кіровоградський державний технічний університет, Державна льотна академія України, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, ВАТ „Червона Зірка” та інші.
     Область має вигідне географічне положення і розвинену транспортну мережу. Велике значення у забезпеченні перевезення пасажирів і вантажів у області має залізниця. Діяльність Знам”янського відділку Одеської залізниці у перевезеннях охоплює Кіровоградську і частково Дніпропетровську, Миколаївську, Вінницьку області.
     Наш край – унікальний історичний центр української культури, колиска першого професійного українського театру, заснованого корифеями сцени М. Кропивницьким і І. Тобілевичем.
     В області працюють обласна філармонія, обласний державний музично – драматичний театр ім.Кропивницького, театр ляльок, 17 державних та 148 громадських музеїв.
     На сьогодні Кіровоградська область становить єдиний гармонійно функціонуючий організм, кожна ланка якого зберегла своє історичне, економічне і соціальне значення, а разом вони консолідуються під егідою спільної державно – національної ідеї.
     Нижче ми публікуємо символіку Кіровоградської області, у тому числі у розрізі районів.

	Символіка Кіровоградської області із поясненнями до неї
	Герби районів Кіровоградщини в декоративному оздобленні

(на початок сторінки)

Кіровоградщина у Великій Вітчизняній війні

Поступальний розвиток краю був перерваний у 1941 –му – на українські землі прийшла війна...

У серпні 1941 року фашисти окупували Кіровоградську область. 5 серпня гітлерівці увірвались в обласний центр – м.Кіровоград. Уже в перші дні окупації фашисти розстріляли понад 10 тис. мирних мешканців м. Кіровограда. Терени області вкрилися сіткою фашистських в’язниць, таборів та гетто. Гітлерівці створили на території області низку карних, військових, цивільних установ, що забезпечували функціонування окупаційної влади – так звані гебітскомісаріати, районні та сільські управи.

З перших днів війни на території області створювались підпільні організації та партизанські загони. У липні 1941 р. був створений і кіровоградський підпільний обком КП(б)У. Керівництво підпіллям здійснювали секретар обкому КП(б)У М.М. Скирда та завідувач сільськогосподарським відділом обкому партії, депутат Верховної Ради СРСР П.К. Василина.

У 1943 р. на Кіровоградщині діяв 21 партизанський загін, який об’єднував 7800 партизанів. У диверсійних групах налічувалось 3600 чоловік. За увесь період бойової діяльності партизанів Кіровоградщини (серпень 1941 – березень 1944рр) було знищено біля 11 тис. фашистських солдат і офіцерів, пущено під укіс 74 залізничних ешелони з живою силою і технікою ворога, виведено з ладу 242 паровози, 1367 вагонів і 102 цистерни, знищено 49 мостів на залізницях та шосейних дорогах, підірвано та знищено 3732 автомашини тощо.

8 січня 1944р. війська 2- го Українського фронту визволили обласний центр – м. Кіровоград. На протязі січня – березня 1944р. територія області була повністю звільнена від окупантів.

Наведені нижче документи характеризують перебіг партизанської і підпільної боротьби в області та суть здійснюваного окупантами „нового порядку”.

• Звернення окружного комісара округи Грушка до мешканців Грушківського, Гайворонського, Голованівського, Новоархангельського, Підвисоцького районів (1 січня 1942 р.)
  ф.Р-2735, оп.1, спр.1, арк.1

• Оголошення Єлисаветградківської райуправи до населення с.Цибулеве та Єлисаветградківки щодо сприяння у пошуку партизан (2 травня 1942 р.)
  ф.Р-2696, оп.1, спр.4, арк.4

• Об'ява коменданта м.Кіровограда
  ДАКО, інв.№926

• Олена Журлива

• Василь Олександрович Сухомлинський

• Олексій Трохимович Шаповалов

• Микола Кузьмович Смоленчук

• Олександр Васильович Гіталов

• Юрій Іванович Яновський

(на початок сторінки)

Час залишає свої характерні риси не тільки серед людей, але і в їх життєвому просторі. Про певні віхи історії свідчать назви кіровоградських (єлисаветградських) вулиць: Двірцева, Карабінерна, Ельвортівська, Леніна.

Велика Вітчизняна війна лишила чимало незагоєних ран на українській землі. Пам’ять про страшне воєнне лихоліття живе в назвах нових, а також старих міських вулиць: Героїв Сталінграда, Десантників, проспект Перемоги.

• Вулиця імені Петра Лахмана

• Вулиця імені Олени Бур'янової

• Вулиця імені Тамари Аксьонкіної

• Вулиця імені Миколи Зінченко