Марко Кропивницький народився в с. Бежбайрак
(нині с. Кропивницьке Кіровоградської області)
в сім'ї управителя поміщицького маєтку.

Актовий запис про народження Марка Лукича Кропивницького. 1840 р. ДАКО,
Ф. - 190, оп. 1, спр. 2, арк. 7 зв.

Дитячі роки Марко провів в маєтку князя Олексія Миколайовича Кантакузена в с. Катеринівка (з 1962 року воно стало частиною с. Новокрасне, що нині входить до Арбузинського району Миколаївської області), де його батько працював управителем. Там він проживав до 14-річного віку. Про дитинство в Катеринівці Марко Лукич розповідав у своїх автобіографіях.

Автобіографія М.Л. Кропивницького надрукована в альманасі «Вісник Європи» (уривок).
1906 р. ДАКО, Ф. - 304, оп. 1, спр. 394, арк. 4зв.-7

Також з відомостями про дитинство
та юність драматурга можна
ознайомитись у художньо-біографічних
книгах Миколи Смоленчука
«Степи полинові»
та «Ой літав орел».

Обкладинка книги М. Смоленчука «Ой літав орел». Вид-во «Маяк». Одеса. 1969.283 с. (з музейного фонду меморіальної кімнати-музею письменника Миколи Смоленчука)


Обкладинка книги М. Смоленчука «Степи полинові». Вид-во «Імекс-ЛТД». Кропивницький. 2017. 464 с. (з музейного фонду меморіальної кімнати-музею письменника Миколи Смоленчука)

У краєзнавчій розвідці
М. Смоленчука «Марко Кропивницький
і його рідний край» йдеться про
становлення творчої особистості
майбутнього корефея.

Обкладинка книги М. Смоленчука «Марко Кропивницький і його рідний край». ДАКО, ДІФ, К.: «Мистецтво», 1971, інв. № 6896

У 1861-1871 рр. служив канцеляристом в установах Бобринця та Єлисаветграда (нині Кропивницький).
У 1862-1863 рр. був вільним слухачем юридичного факультету Київського університету.

Свідоцтво міщанина О.Волошина, виписане секретарем Бобринецької міської управи М. Кропивницьким.
1866 р. ДАКО, Ф. - 361, оп. 1, спр. 17, арк. 28

Після відставки в 1871 р. М. Кропивницький переїздить до Одеси. Першою його роллю як актора-професіонала у складі трупи Народного одеського театру Моркових і Чернишова була роль Стецька в комедії Г.Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці». Місцева преса і публіка високо оцінили талант молодого актора.

Відтоді він повністю віддається сценічній і літературній творчості, працюючи в професійних театрах Одеси і Петербурга, а також в Галичині - у складі трупи культурно-освітнього товариства «Руська Бесіда».

Царський указ 1876 р., яким заборонялись «різні сценічні вистави і читання на малоросійському наріччі», змусив М. Кропивницького знову працювати в російських трупах. Коли ж у 1881 р., хоч і з цілим рядом обмежень, були дозволені спектаклі українською мовою, М.Кропивницький разом з антрепренером Г. Ашкаренком заснував у Кременчуці першу українську професійну трупу, що швидко здобула популярність в Україні та за її межами й увійшла в історію вітчизняної культури під назвою «театр корифеїв». Згодом М. Кропивницький виходить з цієї трупи і організовує нову, яка за довгі роки свого існування стала школою для багатьох славетних діячів українського театру.

Фото першої трупи М.Кропивницького. 1882 р.
ДАКО, ДІФ, Фотоальбом «Кіровоградщина», К.: Мистецтво, 1978, інв. № 7248

У 1882 р. Марко Лукич організовує свою трупу, яка приблизно через рік зливається з трупою Михайла Старицького, де Кропивницький стає провідним режисером. Починається нова епоха в історії українського професійного театру, на сцені якого виступали, визначаючи його творче обличчя, Марія Заньковецька,Микола Садовський, а дещо пізніше — М. Садовська-Барілотті, Г. Затиркевич-Карпинська, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий.

Фото групи акторів на чолі з М. Кропивницьким перед поїздкою до Петрербурга. Перший ряд зліва на право:
М. Садовський, Г. Затиркевич-Карпинська, М.Кропивницький, М. Заньковецька ДАКО, ДІФ, Альбом «Театр Марка Кропивницького» (авт.-упор. Шурапов В.П.), Кіровоград,: ПВЦ Мавік, 2004, інв. № 9578

М. Кропивницькому належить першорядне місце у формуванні оригінального вітчизняного репертуару. І сьогодні не сходять зі сцени його класичні драми і комедії: «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Чмир» та ін. Актор створив чимало сценічних образів на власному драматургічному матеріалі, а також за творами інших авторів.

Фото М. Кропивницький у ролі Карася з вистави «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського. ДАКО, ДІФ, Альбом «Театр Марка Кропивницького» (авт.-упор. Шурапов В.П.), Кіровоград,: ПВЦ Мавік, 2004, інв. № 9578)

Непересічні організаційні здібності М. Кропивницького поєднувались з потужним талантом режисера-реформатора, який тяжів до синтезу слова, музики, пісні і танцю, започаткувавши традиції класичної музично-драматичної вистави. Його називають «батьком українського професійного театру».

Фото М. Кропивницького. 1887 р. ДАКО, ДІФ, Альбом «Театр Марка Кропивницького» (авт.-упор. Шурапов В.П.), Кіровоград: Лисенко В.Ф., 2012, інв. № 10062

Під час гастролей в Одесі Марко Лукич Кропивницький тяжко захворів і, повертаючись до себе на хутір, 21 квітня 1910 року раптово помер від крововиливу в мозок. Листи й телеграми зі співчуттям на адресу українського театру і сім'ї драматурга надійшли з усіх кінців України й Росії. Майже всі українські газети і журнали надрукували некрологи та статті, присвячені пам'яті визначного українського митця.

Повідомлення про панахиду по М.Л. Кропивницькому. ДАКО, ДІФ, газета «Голос юга», 13.04.1910 р., арк.22, інв. № 1109

Стаття «Пам’яті М.Л.Кропивницького». ДАКО, ДІФ, газета «Голос юга», 13.04.1910 р., арк.22, інв. № 1109

Того, що встиг зробити за своє життя М. Кропивницький як драматург, актор, режисер і композитор, цілком досить, щоб ім'я його назавжди збереглося в пам'яті українського народу.

Спогади сучасників про М.Л.Кропивницького, записані М.К.Смоленчуком у м. Бобринці та м. Кіровограді в 1949 - 1951 рр. ДАКО, Ф.Р - 6976, оп. 1, спр. 514, арк. 1-9

Ім'я Марка Кропивницького присвоєно Кіровоградському академічному обласному українському музично-драматичному театру.

Фото зимового театру (споруджено у 1867 році на кошти Г.В.Трамбицького). ДАКО, ДІФ, «Маленький Париж. Єлисаветград на старій листівці» (авт.-упор. В.Пєтраков, В. Машковцев),
2004, с. 95, інв. № 9463

04 липня 2016 року згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» Верховна Рада України перейменувала місто Кіровоград на Кропивницький.


Фото назви м. Кіровоград та фото з назвою м. Кропивницький,
https://www.kr-rada.gov.ua/news/sogodni-misto-kropivnitskiy-vidznacha-drugu-richnitsyu

Обкладинка книги О.Горбунова та О.Кирилюк «Кропивницький: операція декомунізація»
;http://uc.kr.ua/2020/03/17/operatsiya-falsyfikatsiya

Актовий запис про народження Марка Лукича Кропивницького. 1840 р. ДАКО,
Ф. - 190, оп. 1, спр. 2, арк. 7 зв.


Автобіографія М.Л. Кропивницького
надрукована в альманасі «Вісник Європи» (уривок).
1906 р. ДАКО, Ф. - 304, оп. 1, спр. 394, арк. 4зв.-7







Обкладинка книги М. Смоленчука «Ой літав орел».
Вид-во «Маяк». Одеса. 1969.283 с. (з музейного фонду меморіальної кімнати-музею письменника Миколи Смоленчука)




Обкладинка книги М. Смоленчука «Степи полинові». Вид-во «Імекс-ЛТД». Кропивницький. 2017. 464 с. (з музейного фонду меморіальної кімнати-музею письменника Миколи Смоленчука)


Свідоцтво міщанина О.Волошина,
виписане секретарем Бобринецької міської управи М. Кропивницьким.
1866 р. ДАКО, Ф. - 361, оп. 1, спр. 17, арк. 28.


Фото групи акторів на чолі з М. Кропивницьким перед поїздкою до Петрербурга. Перший ряд зліва на право:
М. Садовський, Г. Затиркевич-Карпинська, М.Кропивницький, М. Заньковецька ДАКО, ДІФ, Альбом «Театр Марка Кропивницького» (авт.-упор. Шурапов В.П.), Кіровоград,: ПВЦ Мавік, 2004, інв. № 9578.


Повідомлення про панахиду по М.Л. Кропивницькому.
ДАКО, ДІФ, газета «Голос юга», 13.04.1910 р., арк.22, інв. № 1109.


Стаття «Пам’яті М.Л.Кропивницького».
ДАКО, ДІФ, газета «Голос юга», 13.04.1910 р., арк.22, інв. № 1109.


Спогади сучасників про М.Л.Кропивницького,
записані М.К.Смоленчуком у м. Бобринці
та м. Кіровограді в 1949 - 1951 рр.
ДАКО, Ф.Р - 6976, оп. 1, спр. 514, арк. 1-9.









Фото зимового театру (споруджено у 1867 році на кошти Г.В.Трамбицького).
ДАКО, ДІФ, «Маленький Париж. Єлисаветград на старій листівці»
(авт.-упор. В.Пєтраков, В. Машковцев), 2004, с. 95, інв. № 9463.


Фото КЗ «Кіровоградський академічний обласний
український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького»
https://gre4ka.info/kultura/55539-teatr-im-m-l-kropyvnytskoho-maie-ponad-30-artystiv