Нейгауз Генріх Густавович

Нейгауз Генріх Густавович

(1888—1964),
доктор мистецтвознавства(видатний музикант, педагог, публіцист)

Генріх Нейгауз народився 12 квітня 1888 року в місті Єлисаветграді та охрещений на початку 1889 р., про що у метричній книзі кірхи Святої Марії м. Єлисаветграда за 1889 рік зроблено відповідний запис.

Початкову музичну освіту Генріх отримав у свого батька Густава Нейгауза, який здобув музичну освіту в Німеччині, закінчив консерваторію у Кельні. Після її закінчення переїхав до Росії, згодом - до Єлисаветграда. У Єлисаветграді став фундатором місцевої музичної школи.

Найбільший вплив на творчий розвиток Генріха здійснювали його близькі родичі - видатний композитор К. Шимановський та чудовий музикант Ф.Блуменфельд.

Перший концерт Генріха відбувся у 1902 році в Єлисаветграді, у подальшому - концерти в Дортмунді, Бонні, Берліні. З 1909 р. по 1913 р. Генріх навчається у музичному університеті Відня, з 1913 р. - у Петербурзькій консерваторії.

У 1918 році в Єлисаветграді зі своїм троюрідним братом, відомим польським композитором К. Шимановським він організовує камерне товариство, читає лекції, пропагує кращі зразки класичної музики. Разом із К. Шимановським, В. Дешевовим, Б. Гайсинським, Л. Балановською та іншими музикантами влаштовує концерти у залі жіночої гімназії.

У 1919-1922 рр. працював професором Київської консерваторії, а з 1922 року – у Московській консерваторії.

У 1933 році Генріх Нейгауз захворів дифтерією, наслідком тяжкої хвороби залишився парезний (неповний параліч) стан правої руки.

З 1936 по 1964 рр. завідував кафедрою спеціального фортепіано, протягом двох років — з 1935 по 1937 рр. був директором Московської консерваторії. У 1941 році відмовився від евакуації, побоюючись залишити сина, який лікувався від туберкульозу. Це стало приводом для арешту та ув’язнення. Нейгауз був засуджений за ст. 58 п.10 ч. 2 КК РРФСР за антирадянські висловлювання і висланий з Москви на п’ять років, із забороною проживати у режимних місцях.

Завдяки колективному зверненню до Михайла Калініна, яке підписали відомі діячі культури: І. Москвін, В. Качалов, С. Ігумнов, С. Михалков, Д. Шостакович, Олексій Толстой та ін., Нейгаузу було дозволено повернутись до Москви.

З липня 1944 року і до кінця життя працював у Московській консерваторії.

Помер 10 жовтня 1964 року в Москві.

Генріх Нейгауз протягом свого життя розвивав традиції фортепіанного мистецтва. Він створив школу, пов'язану з високими досягненнями піанізму. Визнана в усьому світі, піаністична школа Нейгауза знайшла своє продовження у творчості його учнів — С. Ріхтера, Е. Гілельса, Я. Зака, І. Зетеля, Є. Малініна, О. Насєдкіна, Л. Наумова, В. Кастельского, В. Крайнєва, В. Воскобойникова, Т. Гутмана, А. Гінзбурга та багатьох інших музикантів.




# Назва документа Дата Підстава
1 Актовий запис про народження і хрещення Г.Г. Нейгауза у метричній книзі кірхи Святої Марії м.Єлисаветграда 1889 р. ДАКО, Ф. - 834, оп.1, спр.5, арк.1зв., 2
2 Оголошення про відкриття музичної школи Г.В. Нейгауза у м. Єлисаветграді 22.08.1899 р. ДАКО, ДІФ, газета «Ведомости Елисаветградского городского общественного управления», № 96, стор.55, інв. № 1802
3 Кореспонденція «Ученический музыкальный вечер школы Г.В.Нейгауза» 15.05. 1907 р. ДАКО, ДІФ, газета «Голос Юга», № 116, інв. № 1083, стор.20
4 Кореспонденція «К предстоящему 9-го марта концерту Генриха Нейгауза» 08.03. 1913 р. ДАКО, ДІФ, газета «Голос Юга», № 56, інв. № 1140, стор.3
5 Повідомлення «Карл Шимановський і Генріх Нейгауз у Відні» 05.05. 1913 р. ДАКО, ДІФ, газета «Голос Юга», № 104, арк. 10, інв. № Д-1142
6 Повідомлення про вечір музики Брамса за участю піаністки Н.Г. Нейгауз, сестри Генріха Нейгауза 16.07. 1918 р. ДАКО, ДІФ, газета «Голос Юга», № 131, арк. 2зв., інв. № Д-1199
7 Автограф Г.Г. Нейгауза 22.09.1919 р ДАКО, ДІФ, колекція архівних копій, арк.1, інв. № 791
8 Кореспонденція «Третий бетховенский вечер в рабочей аудитори» 15.02. 1921 р. ДАКО, ДІФ, газета «Известия», стор.12, № 4, інв. № 1872
9 Анкета викладача Зінов’євської музпрофшколи Г.В. Нейгауза 10.01. 1928 р. ДАКО, Ф.Р - 810, оп.1, спр.580, арк.17
10 Повідомлення «Розпочався фестиваль «Нейгаузівські музичні зустрічі» (авт. Л. Здір) 17.03. 1998 р. ДАКО, ДІФ, газета «Народне слово», № 31, стор. 1, інв. № 6665
11 Кореспонденція «Конкурс присвячено Генріхові Нейгаузу» 09.04. 1998 р. ДАКО, ДІФ, газета «Народне слово», № 41, стор. 1, інв. № 6685
12 Стаття Ю. Компанійця «Його творчий шлях розпочинався у нашому місті» про видатного земляка Генріха Нейгауза 11.04. 1998 р. ДАКО, ДІФ, газета «Народне слово», № 42, стор. 3, інв. № 6685
13 Фото. Експозиція музею видатного музиканта Генріха Густавовича Нейгауза, який відкрито 12 квітня 1981 р. за ініціативою колективу Кіровоградської музичної школи №1 (з 1983 р. ім. Г.Г.Нейгауза) б/д kr-rada.gov.ua/muzeyi
14 Фото. Відкриття меморіальної дошки на будинку, де народився Г.Нейгауз б/д kr-rada.gov.ua/muzeyi
15 Фото. Учасники фестивалю «Нейгаузівські музичні зустрічі» б/д kr-rada.gov.ua/muzeyi
16 Стаття М. Долгіх «Генріх Нейгауз на Єлисаветградській сцені 1909-1910 рр.» 2008 р. ДАКО, ДІФ, Краєзнавчий вісник Кіровоградщини./ Випуск ІІ.- Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2008. с.113-119, інв. № 9602
17 Стаття М. Долгіх «Сестра славетного піаніста, донька видатного педагога: творчий портрет Наталії Нейгауз» 2010 р. ДАКО, ДІФ, Краєзнавчий вісник Кіровоградщини./ Випуск ІІ.- Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2010. с.137-148, інв. № 10354