|
||||
Народився 22 листопада 1914 року в місті Андижан (територія Узбекистану) у селянській родині. Росіянин.
У 1942 році направлений на фронт німецько-радянської війни. Після закінчення школи особливого призначення при Центральному штабі партизанського руху його направили в Чорноморську групу військ. Справжньою школою для О.Єгорова було Чернігово-Волинське партизанське з'єднання уславленого партизанського ватажка Олександра Федорова, майбутнього Двічі Героя Радянського Союзу. Перший пущений під укіс ешелон підривники Єгорова здійснили саме в загоні Федорова. 29 серпня 1944 року у Словаччині спалахнуло антифашистське національно-визвольне повстання, в якому взяла участь партизанська група підполковника Єгорова, а 28 жовтня 1944 року повстанці і партизани святкували перемогу. Олексій Єгоров став національним героєм Чехословаччини. Уряд Чехословаччини нагородив Єгорова орденом і медаллю Яна Жижки, медаллю «За хоробрість», французькою медаллю «Вікторія», «Військовим хрестом». На відзнаку визначних бойових заслуг О. С. Єгорова уряд Чехословаччини заснував напередодні 20-річчя Словацького повстання і визволення Чехословаччини від фашистів нагороду — знак «Партизанська зірка О. С. Єгорова». Після війни підполковника О. С. Єгорова після закінчення Вищої партійної школи при ЦК КПРС призначили першим заступником голови Кіровоградського облвиконкому. Від керівництва області був відповідальний за будову Кременчуцької ГЕС — під його опікою зводилося і нове місто Світловодськ. При безпосередній участі Олексія Семеновича у м. Кіровограді споруджено універмаг «Дитячий світ», приміщення спортшколи, ресторан «Весна», готель «Київ», з'явилися тролейбуси. На його рахунку - газифікація обласного центру, спорудження Колгоспного ринку, водогону «Дніпро-Кіровоград». О.Єгоров виступив ініціатором спорудження сучасного комплексу профліцею. Помер 16 квітня 1970 року. Похований на Меморіальному цвинтарі на фортечних валах міста Кіровограда, де йому встановлено пам'ятник. Окрім вулиці в місті ім'я О.С.Єгорова носить кіровоградський професійний ліцей (1977), на території навчального закладу встановлено його погруддя (2010). На будинку, де він жив разом із сім'ю, по вул. Декабристів, 10 встановлено меморіальну дошку. |
||||
|