Журлива (Котова) Олена Костівна
(24.06.1898 р. – 10.06.1971 р.) —
українська письменниця та співачка
Котова Олена Костівна (літературний псевдонім — Олена Журлива) народилася 24 червня 1898 року в м. Сміла на Черкащині в багатодітній сім'ї сільського вчителя. Закінчивши початкову школу, екстерном склала іспити в Уманській гімназії і вступила на філологічний факультет Вищих жіночих курсів у Києві, який закінчила 1922 року, отримавши диплом кандидата філологічних наук. Після навчання вчителювала у школах Києва, Харкова, Дніпропетровська, Москви, Кіровограда.

1914 року майбутня поетеса була заарештована царською поліцією за участь у демонстрації в день відзначення пам'яті Т. Г. Шевченка.

Олена Журлива в молодості стала відомою як поетеса-співачка. А в театральний сезон 1929-1930 рр. її було запрошено до столичної Харківської опери. Та все ж основним її покликанням була поезія. Її перший вірш "Чогось нема, чого — не знаю" побачив світ, коли юній поетесі минуло лише 11 років, а перша збірка поезій "Металом горно" вийшла у 1926 році. Вона друкувала свої поезії в різних підручниках, журналах "Глобус", "Червоні квіти", "Червоний шлях", "Більшовик", "Кадри" тощо. На тексти поетеси композитори П. Козицький і В. Косенко створили пісні.

У 1930 році вийшла у світ друга збірка віршів — "Багряний світ".

У 1934 році Олена Журлива стала членом Спілки письменників.

У 1938 році Олену Костівну було заарештовано в Москві «за агітацію проти радянської влади», а 26 квітня 1939 року особлива нарада НКВС СРСР засудила її до позбавлення волі у виправно-трудових таборах Алтаю на 10 років. Дякуючи клопотанням Павла Тичини повернулася в Україну.

27 лютого 1957 року Олену Журливу було реабілітовано та поновлено у Спілці письменників. Певний час вона викладала в школі.

Із концтаборів поетеса повернулася з підірваним здоров'ям і останнє десятиліття була прикута до ліжка тяжкою недугою.

Померла Олена Журлива 10 червня 1971 року в м. Кіровограді.


  1. Машинопис вірша О.Журливої «Пам’яті Лесі Українки», який було надруковано в журналі «Літературний науковий вісник»
    (жовтень 1913 р.)
    ДАКО, Ф.Р-7168, оп.1, спр.2, арк. 25

  2. Вірш О.Журливої «Ластівки» (з журналу «Малятко» за червень 1961 р. № 6)
    ДАКО, Ф.Р-7168, оп.1, спр.15, арк. 10 зв.

  3. Стаття Я.Козулі «Мужній, щирий голос» про поетесу О.Журливу (з газети «Кіровоградська правда» від 11 липня 1958 р. № 135)
    ДАКО, Ф.Р-7168, оп.1, спр.8, арк. 10 зв.

  4. Стаття Л.Письменної «Моя вчителька» про О.Журливу (з журналу «Піонерія» за грудень 1961 р. № 12)
    ДАКО, Ф.Р-7168, оп.1, спр.15, арк. 17 зв.

  5. Вірш О.Журливої «Серце сповнене любові» (з журналу «Піонерія» за грудень 1961 р. № 12)
    ДАКО, Ф.Р-7168, оп.1, спр.15, арк. 17 зв.

  6. Стаття Л.Бойка «Третє цвітіння» про життя та творчість поетеси О.Журливої (з газети «Літературна Україна» від 14 червня 1966 р. № 46)
    ДАКО, Ф.Р-7168, оп.1, спр.9, арк. 6

  7. Вітальна телеграма з Ювілеєм від редакції журналу «Україна» для О.Журливої
    (1968 р.)
    ДАКО, Ф.Р-7168, оп.1, спр.10, арк. 6

  8. Вірш О.Журливої «Над дитиною» (з газети «Літературна Україна» від 06 березня 1970 р. № 18)
    ДАКО, Ф.Р-7168, оп.1, спр.21, арк. 15.

(на початок сторінки)