Рябков Павло Захарович
(29.06.1848 р. – 1927 р.) –
Єлисаветградський міський землемір,
історик, археолог і громадський діяч


Народився Павло Захарович Рябков у Херсоні в сім'ї вчителя. У 1868 році закінчив курс землемірних класів при Херсонській гімназії. З 1901 р. по 1904 р. навчався у Вищій російській школі соціальних наук у Парижі. За участь у діяльності народницьких гуртків в Одесі та Києві (1877-1879 рр.), перебував на засланні в Середньоколимську (Якутія) (1880-1884 рр.).

У 1884 році П.З. Рябков повернувся до Херсона і почав працювати в земському статистичному бюро. У 1892 році він отримав посаду земського землеміра в Єлисаветграді й вступив до місцевого товариства поширення писемності і ремесел. Систематично писав звіти про його діяльність, а у 1893 році надрукував цілий історичний нарис.

П.З. Рябков проводив плідну краєзнавчу та етнографічну роботу. Наприклад, він збирав на Єлисаветградщині писанки (село Рівне), рецепти народної медицини, багато фотографував на місцевих ярмарках тощо.

У 1904 році разом з професором Ф.К. Волковим і письменником І.Я. Франком взяв участь в експедиції по Галичині й Буковині, де збирав та вивчав матеріали з етнографії, фольклору, антропології українського народу.

Після завершення експедиції він жив і працював у Тирасполі, а потім – у Єлисаветграді, де з 1911 року служив міським землеміром в управі.

Важко переоцінити внесок П.З. Рябкова в розвиток просвіти та краєзнавства на теренах нашого краю. Так, зокрема, з 1897 року він був одним із засновників та перших директорів Єлисаветградської громадської бібліотеки, а з 1914 року - членом Єлисаветградського лекційного бюро з влаштування народних читань і дитячих майданчиків при міській управі.

У 1914 році в Петербурзі було надруковано його працю «Чумацтво», в основу якої лягли і краєзнавчі дослідження, проведені ним на території Єлисаветградщини.

За ініціативою П.З. Рябкова було засновано краєзнавчий музей та картинну галерею у Єлисаветграді. Він займався просвітницькою роботою, опрацьовував матеріали етнографічної експедиції 1904 року на Галичині й Буковині, багато зробив у справі збереження культурної спадщини, особливо пам’яток археології - Чортомлицької Січі та Нової Січі.

У квітні 1925 року вийшов на пенсію.

До кінця своїх днів він жив у будинку на вулиці Вокзальній. Павло Захарович Рябков помер в 1927 році в Зінов'євську. Могила єлисаветградського землеміра була знищена при забудові Петро-Павлівського цвинтаря.


Короткий історичний нарис Єлисаветградського товариства поширення грамотності і ремесел (рукопис)
(1867 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.41, арк.1-2зв.

Нотатки П.З. Рябкова про архів Запорізької Січі
(1876 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.258, арк. 1-5

Фото Павла Захаровича Рябкова
(1895 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.1, арк.1

Рукопис П.З. Рябкова про складання карти Єлисаветградського повіту
(б/д)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.7, арк.1-2

Огляд діяльності Єлисаветградського товариства поширення грамотності і ремесел (рукопис)
(1898 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.42, арк.1, 2

Рукопис П.З. Рябкова «Нотатки про Галичину і Буковину»
(1904 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.76, арк.1, 2

Нотатки П.З. Рябкова з археології (Аджамські каміння)
(04.09.1910 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.253, арк. 1-3

Рукопис П.З. Рябкова про будівництво кварталів і площі м. Єлисаветграда
(1914 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.19, арк.1

Заява дільничного піклувальника П.З.Рябкова про надання допомоги сім’ям запасних (рукопис)
(28.09.1915 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.63, арк.1-2

Витяг із записів П.З. Рябкова про структуру музею
(б/д)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.80, арк. ІІ, 2, 2 зв.

Конспект П.З Рябкова до реферату на тему «Закріпачення селян на Україні»
(б/д)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.170, арк. 1-3

Нотатки П.З. Рябкова про скіфів
(1916 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.228, арк. 1-2

Автобіографія Павла Захаровича Рябкова
(02.04.1925 р.)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.1, арк.1б-3

Стаття П.З. Рябкова «Єлисаветградська громадська бібліотека»
(б/д)
ДАКО, Ф-304, оп.1, спр.465, арк. 3


(на початок сторінки)