Смоленчук Микола Кузьмович
(03 липня 1927 р. — 14 січня 1993 р.) —
письменник, педагог, визначний учений-корифеєзнавець,
краєзнавець, фольклорист, кандидат філологічних наук,
член Спілки письменників України
Народився Микола Кузьмович 03 липня 1927 року в м. Бобринці Кіровоградської області, в родині працівника пожежної охорони. До війни жив і навчався у м. Бобринці, закінчив 6 класів семирічної школи № 4.

Підлітком зазнав страхіть ряду фашистських концентраційних, а згодом і радянських фільтраційних таборів.

Після Другої світової війни навчався у Бобринецькому сільгосптехнікумі, на філологічному факультеті Кіровоградського педінституту, учителював на Кіровоградщині та Черкащині, захистив кандидатську дисертацію, працював у Кіровоградському та Луцькому педінститутах.

За рекомендацією Максима Рильського вступив до Спілки письменників України

Внесок М. Смоленчука в історію літератури краю, театрознавство, краєзнавство є просто неоціненним. Його краєзнавчі розвідки і нариси, чимало з хрестоматійних нині істин (біографії, витоки особистості, творчість М. Кропивницького, І. Тобілевича (Карпенка-Карого), В. Винниченка, багатьох інших діячів української та світової культури й літератури) вперше були введені до наукового обігу саме ним.

М. Смоленчук був фундатором музею М. Кропивницького в м. Бобринці, доклав чимало зусиль, щоб зберегти в м. Кіровограді меморіальний будинок Марка Лукича на колишній Болотяній вулиці та доклав чимало зусиль, щоб зберегти в м. Кіровограді меморіальний будинок родини Тобілевичів на колишній Знам'янській вулиці. Був ініціатором створення музею І.К. Карпенка-Карого в м. Кіровограді.

Автор повістей «Степи полинові» (1961), «Степівчани» (1963); «Родня» (1968); нарисів «Хутір Надія», «Кіровоград» (1967); романів «Сиве покоління» (1965), «Ой, літав орел» (1969), «Білі бланкети» (1985); науково-популярної розвідки «Марко Кропивницький і його рідний край» (1971) та численних публікацій, присвячених театру корифеїв та його діячам.¶

Неможливо уявити розвиток українських науково-культурних, просвітницьких інституцій Кіровоградщини в 60-ті – 80-ті рр. ХХ ст. без талановитого українського письменника, вдумливого ученого й педагога від Бога – Миколи Смоленчука.

Помер Микола Кузьмович Смоленчук 14 січня 1993 року в м. Кіровограді.


  1. Довідка, видана М.Смоленчуку про його роботу у Канівській середній школі робітничої молоді
    (17.11.1953 р.)
    ДАКО, Ф.Р-6976, оп.1, спр.606, арк.4

  2. Матрикул М.Смоленчука (навчання у Кіровоградському педагогічному інституті ім. О.С.Пушкіна (мовно-літературний (український відділ)
    (1950-1954 рр.)
    ДАКО, Ф.Р-6976, оп.1, спр.606, арк.6зв., 7

  3. Посвідка про обрання депутатом Новоолександрівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області Смоленчука М.К.
    (1957 р.)
    ДАКО, Ф.Р-6976, оп.1, спр.490, арк.1

  4. Особистий листок з обліку кадрів М.Смоленчука
    (1968 р.)
    ДАКО, Ф.Р-6976, оп.1, спр.603, арк.2-3зв.

  5. Автобіографія М.К.Смоленчука
    (27.12.1968 р.)
    ДАКО, Ф.Р-6976, оп.1, спр.603, арк.4-5

  6. Перелік друкованих робіт М. Смоленчука
    (б/д)
    ДАКО, Ф.Р-6976, оп.1, спр.603, арк.14

  7. Лист М.К. Смоленчука директору театру про створення розділу «Бобринець і корифеї української сцени» в музейній кімнаті у м.Бобринці
    (1970 р.)
    ДАКО, Ф.Р-6976, оп.1, спр.557, арк.2

  8. Виступ М.К. Смоленчука на відкритті меморіальної дошки Ю.Яновському
    (1970 р.)
    ДАКО, Ф.Р-6976, оп.1, спр.103, арк.1, 1зв.

  9. Копія диплома кандидата філологічних наук М.К.Смоленчука
    (09.06.1971 р.)
    ДАКО, Ф.Р-6976, оп.1, спр.491, арк.3

  10. Обкладинка книги «Микола Смоленчук. Скарби золотого поля: вибрані краєзнавчі розвідки, есеї та статті» (упор.-О.Бабенко)
    (2015 р.)
    ДАКО, Кіровоград, 2015 р., інв. № 10283

(на початок сторінки)