"До Дня визволення Кіровограда від німецько-фашистських загарбників"

Текст виступу на Кіровоградській обласній телерадіокомпанії
07.01.2011 р.

Лариса Пасічник,
головний спеціаліст відділу інформації та використання документів Держархіву Кіровоградської області

(Усі авторські права на матеріал захищено.
При передрукуванні та використанні матеріалу
посилання на Державний архів Кіровоградської області обов'язкове)

Дата 8 січня 1944 року в історії нашого міста - в особливій шані. День визволення Кіровограда від німецько – фашистських загарбників вшановується незалежно від політичних подій, що формують наше сьогодення.

5 січня 1944 року почалася Кіровоградська наступальна операція військ 2-го Українського фронту, в якій брали участь 550 тис. радянських воїнів. Безпосередньо місто визволяли з'єднання 5-ої гвардійської армії під командуванням генерал-лейтенанта О. Жадова ( його іменем названо одну з міських вулиць), 7-ої гвардійської армії генерал-полковника М. Шумилова, 5-ої гвардійської танкової армії генерал-полковника П. Ротмістрова (воєначальник, удостоєний звання Почесного громадянина м. Кіровограда).

Існує чимало документів та свідчень про те, яким постало місто перед визволителями. Фашистський окупаційний режим наніс глибокі рани кіровоградцям та Кіровограду. В ті дні, віддалені майже 70-ти річчям, повертають нас документи Держархіву Кіровоградської області. Військовий кореспондент газети "Правда" Б.Полєвой в статті "Кіровоград", вміщеній в газеті "Кіровоградська правда" за 29 січня 1944 року, описав історію нашого міста, а також запеклі бої, що точилися на його околицях на початку 1944 року. Газетні рядки сповіщають "...в місті, на південних околицях якого ще шумить бій, оглушливо звучать снарядні вибухи, стократно повторюючись луною. Зарево пожеж повільно похитується в присмерку зимової ночі. Горить поліційна дільниця, горить будинок гестапо, горить лікарня й ще деякі будинки. Але німецькі підпалювачі не встигли повністю здійснити свою підлу справу: запалити все місто. Біля великої міни уповільненої дії , закладеної біля мосту, ворог не встиг навіть завести годинник пекельної машини. Раптовість нашого удару виявляється у всьому.

На вулицях видно групи полонених, яких ведуть під конвоєм. Брудні обличчя, по-злодійському опущені погляди. Вони йдуть по вулицях Кіровограда, який щойно скинув їхнє прокляте ярмо. В старовинній фортеці ще не занесло снігом братські могили, куди німці кидали сотні жителів, розстріляних і напівживих...". Кореспондент зазначає, що операція з визволення Кіровограда була бездоганно стратегічно задумана й блискавично виконана.

Згідно з наказом Верховного Головнокомандування генералу армії Конєву про звільнення м. Кіровограда від 8 січня 1944 року в ознаменування одержаної перемоги 23 військовим частинам, які відзначилися в боях за визволення нашого міста, присвоєно назву Кіровоградські. Від початку січня 1944-го у військових донесеннях та повідомленнях Інформбюро значилися 297 стрілецька Слов'янсько-Кіровоградська дивізія, 25 танкова Кіровоградська бригада, 1669 винищувальний протитанковий артилерійський Кіровоградський полк, 97 Гвардійський мінометний Кіровоградський Червонопрапорний полк.

8 січня 1944 року Москва салютувала доблесним військам, які звільнили м. Кіровоград, двадцятьма артилерійськими залпами.