"Архів і громада: шляхи взаємодії"

Інтерв'ю Директора Держархіву Кіровоградської області Т.Чвань з нагоди для працівників архівних установ,
Газета "Народне слово", 22.12.2011 р., № 62 (3015), ст.9

Розпитував Олександр Бєлов

(Усі авторські права на статтю захищено.
При передрукуванні та використанні матеріалу
посилання на Державний архів Кіровоградської області обов'язкове)

24 грудня працівники державних архівних установ України святкуватимуть професійне свято. Про те, як сьогодні живуть і працюють архівісти Кіровоградщини, які є досягнення і проблеми в архівній царині, ми поспілкувалися з Директором Державного архіву Кіровоградської області Тамарою Чвань.

- Тамаро Володимирівно, сучасні архівні установи – які вони? В чому полягають найголовніші завдання архівістів?

- У процесі динамічних перетворень, які розпочалися на початку 90-х, державні архівні установи перестали бути закритими інституціями, доступ до яких за радянських часів був доволі обмеженим. Сьогодні державний архів – це відкрита, орієнтована на потреби суспільства установа.

Давно відійшли в минуле ті часи, коли архівісти були в основному зберігачами документів, значна частина яких мала гриф „Таємно”. Вітер змін зірвав з архівних першоджерел печаті, під якими упродовж довгих років була захована правдива державна історія з усією її героїкою, трагізмом, славою і ганьбою. На сьогодні головною метою і сенсом існування документів Національного архівного фонду і нашої роботи є забезпечення вільного доступу до архівних документів. Важливим завданням є розсекречування документів, воно розпочалося ще на початку 90-х і створило унікальні можливості для дослідження маловідомих, довгі роки замовчуваних історичних подій. У Держархіві області на сьогодні розсекречено понад 16000 справ з грифом „Таємно” і ця робота триває. Не менш важливим завданням архівної галузі є також забезпечення належного зберігання документів та комплектування архівів – адже без цього архівної спадщини просто не існуватиме.

- Яким чином архіви забезпечують доступ до матеріалів? Які документи користуються найбільшим попитом?

- Доступ до архівних першоджерел забезпечується кількома шляхами – через читальні зали архівів, оприлюднення архівної інформації у тематичних збірниках документів, на документальних виставках, радіо і телебаченні, газетних шпальтах, в Інтернеті.

З 2009 по 2011 рік читальні зали Держархіву області відвідали більш ніж 700 користувачів, частина з них – жителі ближнього і дального зарубіжжя. Найбільш популярні теми їхніх досліджень стосуються найдраматичніших періодів життя держави та краю: національно-визвольної боротьби 1917-1921 років, голодоморів і репресій, німецько-фашистської окупації, а також історії міст і сіл Кіровоградщини.

- Чи можна прийти до архіву просто з вулиці й отримати необхідну інформацію?

Якщо ви досліджуєте свій родовід, необхідно написати заяву про дозвіл працювати в читальному залі архіву й надати документи, що підтверджують родинні зв’язки з членами родини, чия історія досліджуватиметься. Родичам осіб, які були репресовані у часи масового терору 20-50-х років ХХ століття, також забезпечується вільний доступ до справ реабілітованих родичів за тих самих умов: заява і підтверджуючі документи. Після отримання дозволу можна працювати без будь-яких перешкод.

У тому разі, коли архівні матеріали необхідні для вирішення службових питань, написання наукової роботи, громадянин пред’являє листа з установи, що уповноважує його працювати в архіві з певною метою, і стає користувачем архіву.

Звичайно, існують і певні проблеми у процесі надання доступу до архівної інформації. Час від часу виникають суперечності між інтересом конкретних осіб до документів та статусом цих документів щодо доступності. Архівісти тут стикаються з непростими питаннями дотримання балансу прав: права на знання правди й права на збереження таємниці особистого життя, захист персональних даних, інших захищених Конституцією прав. Розпливчатість та певні протиріччя в законодавстві перетворюють архівістів на заручників у випадках зіткнення інтересів різних сторін. Серед матеріальних проблем доступності документів НАФ – брак місць у читальних залах архівів, їх недостатня оснащеність комп’ютерною технікою з виходом до Інтернет-ресурсів НАФ.

- Ви вже сказали, що крім забезпечення доступу, використання архівної інформації важливо ще й поповнювати архіви. Чи існують тут якісь проблемні питання?

- На державні архівні установи покладено завдання координувати діяльність місцевих органів державної влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності у питаннях архівної справи та діловодства. Здійснюючи це, архівісти мають за мету забезпечити у цих інституціях належну збереженість та облік документів, значна частина яких у свій час буде передана на державне зберігання і поповнить Національний архівний фонд. Гарно збережені в установах і вчасно передані на державне зберігання документи – одна із складових процесу забезпечення суспільства архівною інформацією. Прикро, що в деяких установах архівісти не зустрічають підтримки, що іноді лише зусиллями архівістів бувають збережені від знищення документи підприємств і установ, що ліквідуються...

Але не все так погано: результатом співпраці архівів, установ підприємств і організацій різних форм власності на теренах нашого краю є майже 1,6 мільйона документів НАФ, які зберігаються в Держархіві області та архівних установах низової ланки.

- Напередодні свята що б Ви побажали колегам-архівістам?

- Ми живемо в непростий час. Але часи ніколи не бувають простими. Найголовніше – це розуміти, що труднощі – минущі. Вічним є одне – любов до своєї справи, розуміння її місії в суспільстві. Саме цього хочу побажати архівістам Кіровоградщини та України. А ще – здоров’я, ладу в родинах, статків, оптимізму і успіхів у цьому єдиному, непростому, але такому прекрасному житті.

---