До міжнародного Дня жертв Голокосту

Текст виступу на Кіровоградській обласній телерадіокомпанії
27.01.2012 р.

Надія Зінов'єва,
головний спеціаліст відділу інформації та використання документів Держархіву Кіровоградської області

(Усі авторські права на матеріал захищено.
При передрукуванні та використанні матеріалу
посилання на Державний архів Кіровоградської області обов'язкове)

27 січня в Україні відзначається міжнародний День жертв Голокосту.

Двадцяте сторіччя було одним із найдраматичніших в історії людства. Війни та революції, встановлення диктатур, найвидатніші винаходи, але навіть у цьому насиченому подіями сторіччі було унікальне за масштабами впливу явище - трагедія Голокосту.

Під час другої світової війни 1941-1945 рр. складовою частиною нацистських планів світового панування було поголовне знищення євреїв у всьому світі. Нацисти установили на окупованих територіях жорстокий окупаційний режим. Вони перетворили Україну в німецьку колонію, що входила в «німецький життєвий простір» і стала джерелом сировини, продовольства, робочої сили для третього рейха. Масовий терор застосовувався окупантами з особливою жорстокістю: в Україні діяли десятки «таборів смерті», існувало 50 гетто. За час гітлерівської окупації на території нашої держави було знищено понад 1 млн. 600 тисяч євреїв. Масовий характер знищення євреїв був і на території нашої області. На теренах Кіровоградської області з перших днів новоствореними органами німецької влади проводився ретельний облік всього єврейського населення.

Як свідчать документи, що знаходяться на зберіганні в Державному архіві Кіровоградської області, масове переслідування та вбивства євреїв на теренах Кіровоградщини розпочалося у жовтні 1941року. Протягом двох з половиною років німецької окупації тільки у м. Кіровограді було розстріляно та закатовано більш ніж 6 тисяч євреїв, серед яких були жінки, люди похилого віку, діти. Так, згідно з інформацією про звірства німецько-фашистських загарбників по Маловисківському району тільки у 1941 році було розстріляно 189 євреїв. Після розпорядження шефа району усе єврейське населення, взимку було направлене до табору, який розташовувався в конюшнях Маловисківського цукрового заводу. На кожну людину в таборі на добу видавали по 150 грамів хліба та півлітра бруквеного соку.

Неймовірно жорстока подія відбулася в березні 1942 року в Олександрівському районі, коли більш ніж 300 чоловік, серед яких люди похилого віку та жінки з маленькими дітьми на руках були вивезені з єврейського гетто під село Івангород та після звірських знущань розстріляні. Серед документів окупаційного періоду, які свідчать про скоєння нечуваних, неймовірних злочинів німцями проти людей, є список розстріляних євреїв по Грушківському району з 16 по 23 лютого 1942 року, всього в списку 219 осіб, серед них діти 1938, 1941 року народження та люди похилого віку 1862,1870 років народження.

Голокост 1941-1944 рр. є найбільшим злочином перед людством, це незабутня трагедія народу та моральний урок майбутнім поколінням.