Пам'ять про уродженців вологодської землі

Лариса Пасічник,
заступник начальника відділу археографії та використання документів Державного архіву Кіровоградської області
Газета "Народне слово", 24 жовтня 2013 р., № 43 (3113), ст.8

(Усі авторські права на статтю захищено.
При передрукуванні та використанні матеріалу
посилання на Державний архів Кіровоградської області обов'язкове)

Наступний 2014-й рік – ювілейний в літописі Кіровограда, історія якого приваблює чимало краєзнавців. Виповнюється 75 років від появи самої назви міста, що зумовлено утворенням на початку січня 1939 року Кіровоградської області в адміністративно-територіальному устрої УРСР. Через невеликий, але вкрай насичений значними подіями проміжок часу, відміряний п’ятьма роками, назву Кіровоградська, відповідно до наказу Верховного Головнокомандування, отримали 23 військові частини, які відзначилися в боях за звільнення від фашистів нашого міста.

Період окупації німецько-фашистськими військами обласного центру, який тривав з 5 серпня 1941 року по 8 січня 1944-го, залишив руйнівний слід та тяжкий спомин у декількох поколінь городян.

Ті, хто народився того визначального в ході Великої Вітчизняної війни 1944 року, коли українську землю було звільнено від поневолювачів, вже літні люди. Багато змінили в світі сім десятиліть, що проминули після передостаннього року війни, яка забрала мільйони життів. Але тема мужності та страждання людського, породжені “обпаленими сороковими”, залишається невичерпною, а імена героїв живуть у назвах старих та нових кіровоградських вулиць.

У нашому місті увічнено пам’ять уродженців Вологодчини – двічі Героя Радянського Союзу, маршала Івана Конєва та Героя Радянського Союзу, старшого сержанта Миколи Барболіна. 147 Героїв Радянського Союзу, які отримали це високе звання в період Великої Вітчизняної війни, народилися на вологодській землі.

Життєва дорога Івана Конєва (1897-1973 рр.) бере початок в с.Лодейно Вологодської губернії (нині Підосинівського району Кіровської обл.). Військову службу син селянина, в майбутньому маршал Радянського Союзу, розпочав у 1916 році молодшим унтер-офіцером окремого артдивізіону на фронтах Першої світової війни. Під час Великої Вітчизняної Іван Степанович командував Західним, Калінінським, Північно-Західним, 1-м та 2-м Українськими фронтами. Війська під командуванням Конєва брали участь у епохальних битвах Другої світової війни: Сталінградській, Курській, Корсунь-Шевченківській (названій дослідниками “Сталінградом на Дніпрі”), Вісло-Одерській та Берлінській операціях. На честь видатного воєначальника названо шістнадцять вулиць в європейських країнах: Україні, Росії та Чехії.

8 січня 1944 року радянське Інформбюро повідомляло: “Войска 2-го Украинского фронта, окружив вчера г.Кировоград, в течение ночи вели бои по ликвидации немецких войск, засевших в городе. Советские танкисты ворвались на юго-западную и юго-восточную окраину г.Кировограда. В то же время пехотные части, тесня гитлеровцев, вышли к северо-западной окраине и завязали уличные бои. Продолжая сжимать кольцо окружения, наши войска быстро подавили очаги сопротивления немцев и сегодня полностью овладели областным центром Украины г.Кировоградом”. Того знаменного дня Москва салютувала доблесним військам, які звільнили наше місто від гітлерівців, двадцятьма артилерійськими залпами.

У лютому 1944 року командуючому 2-м Українським фронтом генералу Івану Конєву було присвоєно військове звання маршала. Ім’я маршала-визволителя було в пошані у повоєнному Кіровограді. Допис у газеті “Кіровоградська правда” від 30 листопада 1946 року повідомляв про відкриття в місті, по вулиці Леніна, 40 відбудованого музею імені Героя Радянського Союзу Івана Степановича Конєва. Заклад культури мав два відділи: природи та історії, а також бібліотеку, що поповнювалася виданнями Академії наук СРСР. При музеї працював і читальний зал, де можна було опрацювати літературу з археології, історії, геології, біології.

Сучасним городянам відома вулиця імені маршала Конєва, що є важливим транспортним сполученням у Кіровограді. Вона з’явилася за часів розбудови міста та появи нових житлових мікрорайонів. На честь відзначення 30-ї річниці Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні та увічнення імені талановитого полководця Кіровоградська міська рада 14 квітня 1975 року прийняла рішення про назву “центральної вулиці нового показового мікрорайону № 73” іменем Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Кіровограда Івана Конєва.

Через вісім років наступна міська вулиця отримала ім’я уродженця вологодської землі Миколи Степановича Барболіна. Армійську службу майбутній герой розпочав вісімнадцятирічним юнаком у 1940 році. Гвардії старший сержант, артилерист Барболін відзначився у 1943 році під час форсування річки Дніпро. Командир Барболін сам продовжував бій, коли весь його артилерійський розрахунок загинув. Тоді з’явився вислів “барболинский заслон”. За мужність, проявлену в бою на дніпровських схилах, Микола Степанович був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі “Золота Зірка” та ордена Леніна. Життя героя обірвалося в січні1944 року на кіровоградській землі, похований він на військовому кладовищі на фортечних валах у місті, яке захищав до останнього подиху. Рішенням Кіровоградської міської ради від 1 грудня 1983 року на відзнаку 40-річчя визволення обласного центру від окупантів вулицю Дачну перейменовано на вулицю імені Миколи Барболіна. За повідомленням газети “Кіровоградська правда”, у переддень річниці визволення нашого міста, у січні 1984 року, було відкрито пам’ятну дошку на одному з будинків по вулиці імені воїна, який віддав своє молоде життя.

Пам’ять поєднала російське місто Вологду з українським Кіровоградом. Представники Вологодського відділення Північно-західної асоціації учасників бойових дій у рамках проекту “Ніхто не забутий, ніщо не забуте” влітку 2007 року приїздили до Кіровограда для встановлення партнерських зв’язків з організаціями, що займаються героїко-патріотичним напрямком роботи у нашому регіоні. Вологодська делегація побувала також на вулицях імені героїв-земляків, налагодила співпрацю і з Держархівом області. Про видатних уродженців вологодського краю йшла мова під час проведення телемосту, що поєднав Москву, Вологду та Кіровоград. Люди, які прагнуть жити в цивілізованому світі, мають шукати те, що їх об’єднує, а також вміти шанувати вічні цінності: мужність та самопожертву.

---