Юрій Купріянович Глібко
(січень 1914 р. - 31.12.1943 р.)

Ольга Салоїд,
бібліограф відділу археографії та використання документів Державного архіву Кіровоградської області
Газета "Народне слово", 08 травня 2014 р., № 19 (3141), ст.5

(При передрукуванні та використанні матеріалу
посилання на Державний архів Кіровоградської області обов'язкове)

У січні 2014 р. виповнилося б 100 років від дня народження Героя Радянського Союзу, учасника Великої Вітчизняної війни та визволення Кіровоградщини від нацистських загарбників майора Юрія Купріяновича Глібка. Народився він у Житомирі, там закінчив семирічну школу, а у 1930 р. – садово-городній технікум в м.Полонному Шепетівської округи, де вчителював його батько. Потім працював агрономом на Малинській дослідній станції картопляного господарства на Київщині, на опорному пункті сільськогосподарської дослідної станції в Люстдорфі біля Одеси. У вересні 1932 р. вступив до Уманського сільгоспінституту, де закінчив чотири курси.

У 1937 році Юрій вступив до військової академії механізації та моторизації Червоної Армії, яку закінчив у 1941-му. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, був призначений на посаду командира окремого автомобільного батальйону, з яким на Калінінському фронті виконував завдання із постачання армійським з’єднанням боєприпасів.

У травні 1942 року одержав призначення на посаду начальника штабу стрілецького полку. Мав поранення ніг, лікувався в польовому госпіталі своєї дивізії та незабаром повернувся до виконання обов’язків.

Брав участь у боях за Сталінград. Там на початку 1943 року став заступником командира полку. Після ліквідації армії Паулюса і закінчення Сталінградської операції брав участь у боях на Донському фронті, а потім і на Курсько-Орловській дузі, захищав Білгород. Саме там був призначений командиром полку. Після розгрому німців на Курсько-Орловські дузі брав участь зі своїм полком у звільнені Харкова та інших населених пунктів.

У боях за Дніпро у 1943 році стрілецький полк під командуванням Ю.Глібка здійснив переправу на правий берег річки, захопив плацдарм і забезпечив можливість розвитку успішних операцій для наших військ. Сам Глібко при форсуванні Дніпра і в бою виявив виключний героїзм і мужність. Стрілецькому полку, яким командував Юрій Купріянович, було поставлено завдання форсувати Дніпро, знищити ворога на правому березі та забезпечити переправу військ, що наступали в цьому районі. Від виконання даного завдання залежав успіх наступу всієї армії.

Незважаючи на впертий опір гітлерівців, полк майора Глібка прорвав оборону противника і переправився на правий берег річки, забезпечивши успіх наступу наших військ. За виконання цього завдання Юрію Купріяновичу Глібку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Разом з іншими частинами бійці Юрія Глібка виганяли фашистських загарбників з міст і сіл Кіровоградщини, але в боях за Знам’янку полк зазнав тяжкої втрати: смертю хоробрих загинув його командир-герой. Ось як це було. Ворог не міг примиритися зі здачею Знам’янки. Він кидав у бій все нові й нові сили. З 28 по 31 грудня 1943 року атакував позиції наших військ по десять-п'ятнадцять разів на день. Командир полку керував боєм на передовій лінії. Щоб краще бачити противника, змінив свій спостережний пункт. Та коли він, стоячи в траншеї, розмовляв по телефону зі штабом армії, снаряд розірвався над ним. Ад’ютантові, що був поруч, пошматувало живіт, вибуховою хвилею вбило командира.

Після смерті Юрія Купріяновича бойові товариші написали його батькові листа-клятву: «Шановний Купріяне Федоровичу! Запевняємо Вас, що за смерть Вашого любимого сина, нашого бойового друга і товариша, жорстоко помстимося, битимемо ворога доти, поки повністю не очистимо нашу священну землю від німецьких окупантів, до остаточного розгрому гітлерівської армії». Ця клятва була виконана.

Поховано Юрія Глібка було в Знам’янці, у міському саду, який названо його ім’ям. На початку 1945 року останки легендарного командира були перевезені зі Знам’янки і з військовими почестями поховані в Кіровограді, біля українського театру. А потім за розпорядженням уряду разом з останками інших героїв Вітчизняної війни, похованих тут раніше, останки Глібка були перенесені на нове військове кладовище у фортеці.

За зразкове виконання бойових завдань на фронті Глібко був нагороджений орденами Червоної Зірки та Червоного Прапора, медаллю «За оборону Сталінграда».

Героя Радянського Союзу майора Юрія Купріяновича Глібка ми можемо називати земляком, адже він сам часто називав Кіровоград рідним містом – тут тривалий час жили і працювали його рідні.

---