Рятуючи Кіровоград




„Нова газета”, 21 травня 2015 р. № 21, стр.11.

(При передрукуванні та використанні матеріалу
посилання на Державний архів Кіровоградської області обов'язкове)

8 січня 1944 р. війська 2-го Українського фронту визволили м.Кіровоград від німецьких військ. Фронт покотився на захід та північний захід від міста і застиг на підступах до Новомиргорода та Олександрівки. Проте перш ніж налагоджувати міське життя довелося вирішувати серйозну проблему, яку створили німці незадовго до відступу.

Проблема ця полягала у тому, що більшість промислових об'єктів міста були заміновані німецькими окупантами і підготовлені до знищення. У складі 2-го Українського фронту на той час діяла 27-а окрема інженерна бригада спеціального призначення під командуванням полковника М.С. Васильєва. Саперам вистачало клопоту на фронті, але задля спасіння міста від руйнування зі складу бригади була виділена оперативна група, до якої входили 7-й електротехнічний батальон, 149-й батальон інженерних загороджень та окрема рота спеціального мінування. Вже у перший день після визволення міста сапери розпочали перевірку та розмінування.

В перший же день небезпечної роботи радянські сапери з'ясували, що всі фугаси підключені до електричної мережі міста. Місто було заміноване з допомогою вубухівки, протитанкових мін, артилерійських снарядів та авіаційних бомб. У будь-який момент німці могли підключити струм і здійснити вибух. Навіть втративши місто ворожі підривники могли здійснити підрив, підключивши пересувне електрообладнання до районної мережі. Фугаси та авіабомби були роташовані так, що одночасний вибух мав знищити більшу частину міста.

Крім промислових об'єктів міста, замінованими виявилися всі комунальні підприємства, залізничні об'єкти, штучні споруди, аеродром та велика кількість житлових будинків. На перехрестях вулиць німці розставили протитанкові та протипіхотні міни.

На заводі «Червона зірка» німці заклали 5 тон авіаційних бомб та фугасів. На замінування автомобільних майстерень на Театральній вулиці було витрачено 8 тон боєприпасів. На канатній фабриці було закладено 3 тони авіабомб та 180 протитанкових мін. По різних кутках аеродрому ховалися авіабомби та фугаси з вибухової речовини загальної вагою 80 тон.

Багато було мінних пасток та мін-сюрпризів. Так, на тютюновій фабриці під однією зі сходинок був захований електичний замикач, що приводив у дію 900-кг вибуховий пристрій. Варто було комусь лише стати на сходинку, щоб пролунав потужний вибух. За розрахунками саперів, вибухівки вистачило б не тільки на руйнування всієї фабрики, але й на знищення будинків навколо неї.

Також були заміновані залізничний міст через річку Інгул, трикотажна фабрика, театр, концтабір, млин на Театральній вулиці, паровозне депо, залізничні склади, водонапорна башта та інші об'єкти. На Кримській вулиці ворог замінував цілий квартал фугасами з протитанкових мін та артилерійських снарядів.

Відключивши вибухові пристрої від електромережі, радянські спеціалісти взялися до розмінування міста. Загалом за 8 до 18 січня, за 10 діб небезпечної роботи, радянські бійці спромоглися зняти 2124 підривних пристроїв загальною вагою 145 тон. Було розміновано, і тим самим врятовано від руйнування, 50 важливих міських об'єктів.

Робота саперів та електротехніків відбувалася під бомбардувнням та артилерійськими обстрілами, які теж загрожували місту. Адже вибухова хвиля від близького розриву у будь-який момент могла викликати несподівану детонацію фугасу. Незважаючи на це, бійці капітана Петрова, капітана Чіхічина та майора Куліша впоралися з першочерговим завданням, знешкодивши напотужніші вибухові пристрої.

Розмінування міста продовжувалося і після того, як 27-ма окрема інженерна бригада спецпризначення пішла на захід разом з фронтом. До квітня 1944 р. у місті діяла трофейна військова команда, з квітня до серпня залишки військового майна у місті збирала команда місцевої протиповітряної оборони. Загалом було зібрано ще 908 мін, 17 ящиків вибухової речовини, 101 авіабомба та багато військового майта і боєприпасів. Лише після цього настав час відбудовувати місто та загоювати рани, які завдала йому війна.


21_05_2015