Чорноліська лісова школа




Сільське життя плюс 13 серпня 2015, № 33. стр.2

(При передрукуванні та використанні матеріалу
посилання на Державний архів Кіровоградської області обов'язкове)

Чорноліська лісова школа - одне з небагатьох професійних навчальних закладів сучасної Кіровоградщини, створення яких відбулося у позаминулому столітті. Ліс, як відомо, безцінний природний ресурс, а в умовах степової зони, де знаходиться область, має, без перебільшення, унікальне значення. Документи архіву, збережені у фондах „Чорноліське лісництво”, хронологічні межі котрого - 1876-1918 рр та „Знам’янська лісова школа Чорноліського лісництва” - 1888-1916 рр. допомагають здійснити історичний екскурс за вказаною темою.

Навесні 1888 року, згідно з указом лісового департаменту міністерства державного майна, у Санкт-Петербурзькій, Московській, Тульській, Катеринославській, Київській та Херсонській губерніях почали створювати так звані нижчі лісові школи. Статут даного виду шкіл було затверджено 14 травня 1888 року. Це стало початком будівництва при Чорноліському лісництві школи, яка, відповідно до чергового звіту лісовому департаменту за 1909 рік, буде розміщена за 8 верств від станції Знам’янка Миколаївсько-Харківської залізниці і займатиме 2 приміщення - 1891 та 1895 років будівництва.

Випускники лісових шкіл ставали молодшими лісовими ревізорами (якщо мали успіхи у навчанні), лісовими кондукторами, помічниками лісників. З часом, керівництво департаменту внесло зміни до статуту, звертаючи увагу на те, що „деятельность лесных кондукторов представляется настолько сложной, разнообразной и ответственной”, що необхідно було мати не тільки професійну підготовку, але і життєвий досвід. Тому з 1909 року для здобуття посади лісового кондуктора потрібно було попрацювати на „нижчих технічних посадах”. Після закінчення школи випускники повинні були відпрацювати за фахом 3 роки (по півтора року за кожний рік навчання).

До школи приймалися ті, хто мав „навчальний ценз”, тобто пройшов курс навчання у початкових училищах. Перевагу надавали фізично здоровим молодим людям, оскільки майбутня робота вимагала доброго здоров’я. Дворічний курс навчання, що включав вивчення закону Божого, російської мови, арифметики, креслення, лісорозведення, будівельної справи, діловодства, мисливства та „съемки и нивеллировки” був підготовлений для групи учнів, яка складалася з 10 осіб. До того ж, випускники школи мали б навчитися надавати першу медичну допомогу.

Навчання повинно було розвивати навички практичної роботи, тому до учбових планів входили заняття, під час яких учні залучалися до копання канав, викорчовування дерев, „штыкования почвы” тощо. Навчальним кабінетом був ліс. Учнів Чорноліської школи залучали до відбору деревини для підготовки експонатів на Всесвітню виставку у Парижі у 1900 року. Для проведення постійних екскурсій було прийнято рішення про зниження плати за проїзд залізницею у вагонах 3-го класу для вихованців школи та осіб, які їх супроводжують. А якщо мандрівка організована на відстань до 50 верст, то потреби її оплачувати не було.

На початку березня 1889 року лісовий департамент асигнував на учбові та господарчі потреби Чорноліської школи 850 тис. карбованців. На ці кошти та допомогу земства було придбано навчальні посібники, меблі, одяг для учнів, організовано екскурсії. Звертає увагу документ, з якого дізнаємося про прид-бання у 1899 році на кошти, які відпускалися на учбове приладдя, навіть фісгармонії. Цікавим фактом є розпорядження Херсонсько-Бессарабського правління міністерства державного майна про те, щоб для заготівлі лісового матеріалу на будівництво школи слід використовувати „ветровал и готовые лесосеки”, самовільно не проводити вибірку сировини по всьому лісу.

Серед тих, хто приїхав на навчання до лісової школи, були учні віком від 15 до 19 років з Седлецької, Подольської, Полтавської, Таврійської губерній. Навчання забезпечувалося як казенним коштом, так і за рахунок учнів - „своєкоштних”. Була можливість перейти з власного на казенний кошт. Учнів школи забезпечували одягом, взуттям. Керівництво школи заключало з чоботарями договори на пошиття якісної продукції.

У 1897 році 35 осіб мали намір вступити до лісової школи, з них учнями стали 10. Серед 17- ти вихованців двох класів школи за 1898 рік за становою приналежністю налічувалося 2 дворян, 2 міщан, селян та солдатських дітей - 9, козаків - 1, дітей батьків „лісного чину” - 3. Херсонська земська управа в одному з листів від 4 серпня 1899 року, адресованого керівництву школи, повідомляла: якщо вихованці земського сирітського будинку не складуть успішно вступні іспити, їх все ж необхідно прийняти, управа зобов’язується оплачувати навчання цих юнаків.

Учнів, які успішно навчалися, відзначали похвальним листом та подарунками, що були б в нагоді при виконанні професійних обов’язків: геодезичним приладдям, мисливською зброєю, годинником або спеціальною літературою (такою як книга Шмальгаузена „Флора Юго-Запада России”). Вартість предмета нагороди не повинна була перевищувати 50 карбованців. А в майбутньому ті, хто тривалий час сумлінно виконував обов’язки лісового кондуктора, отримував грошові винагороди та медалі. Виходячи у відставку, особи вказаної категорії мали право на звання потомствених почесних громадян.

Восени 1902 року у Петербурзі відбувся з’їзд завідуючих нижчими лісовими школами, серед присутніх 19 колег був і І. Чижов - керівник Чорноліської школи. На засіданні з представництвом міністра державного майна, директора лісового департаменту було зазначено, що за 14 років функціонування шкіл випускники добре зарекомендували себе не тільки на роботі в „казенних” лісогосподарствах, а і у приватних. Учасники зібрання обговорили питання збільшення навчальних закладів даного типу, друкування необхідних посібників (на той час учні користувалися лише двома наявними спеціальними виданнями), розбудови навчальних приміщень. Завідуючі шкіл звернули увагу присутніх чиновників на необхідність удосконалення учбових програм, надання вихованцям шкіл можливості для власного удосконалення. З приводу збільшення приміщень шкіл директор лісового департаменту зауважив, що самий кращий учбовий клас для майбутніх спеціалістів вже створено природою, це ліс. Створення особливих приміщень зайве та не здійсненне з огляду на відсутність коштів. Молодь, яка обрала цей фах, повинна любити і знати ліс.

Коли Перша світова війна змінювала світ та забирала безцінне людське життя, постало питання про призов до армії вихованців нижчих лісових шкіл. У квітні 1916 року завідуючий Чорноліською школою отримав роз’яснення від Олександрійського повітового військової повинності присутствія відносно того, що вихованцям школи 1897 року народження надається відстрочка від призову для завершення навчання.

Здійснивши невеликий історичний екскурс, дізнаємося цікаві факти про єдиний в Херсонській губернії навчальний заклад, зорієнтований на надання молоді професійної освіти. Здобуття професійних навичок, навчання ремеслу завжди було важливим в житті людини.


13_08_2015