"Митрофан Тімановський - вчитель-фронтовик"

Ольга Салоїд,
старший науковий співробітник відділу археографії та використання документів
Державного архіву Кіровоградської області
Газета “Народне слово”, №49, 03 грудня 2015 року, стор. 9

(При передрукуванні та використанні матеріалу
посилання на Державний архів Кіровоградської області обов'язкове)

Війна залишила нам на пам'ять тисячі героїчних сторінок. Перечитуєш статті про подвиги наших солдатів, 1 і серце завмирає. Невже це можливо? Серед тисяч героїв Великої Вітчизняної слід розповісти і про вчителя фізики та математики Митрофана Тімановського, бойовий шлях якого був нелегким і довгим. У важких боях і битвах він вистояв і переміг — разом із усім нашим народом.

Народився Митрофан 10 січня 1913 року в с.Соломія (нині Гайворонського району Кіровоградської області). У голодний 1933 рік закінчив педагогічну школу. Цього ж року вступив на заочний відділ Херсонського педінституту. Одержав призначення на посаду вчителя у Цюрупинську, там же одружився на місцевій дівчині. Його плани були зорієнтовані на мирну працю, а вийшло, як у багатьох його ровесників, інше — війна. На передову Митрофан Степанович потрапив у складі Північного фронту Барвінківського напрямку.

Фронтовик, пригадуючи бої серпня 1941 року, розповідав, як у роті з 64 солдатів після кількох напружених контратак залишилось вісім чоловік, як із кількох рот укомплектовували одну, як з болем залишали землю рідної України, як важко було у пеклі під Сталінградом. Та віра в перемогу солдатам завжди додавала сил і мужності У запеклих боях наш земляк був поранений, та, підлікувавшись, успішно закінчив школу радистів, був начальником пересувної рації, з якої передавав дані про ворога. Що таке надійний зв'язок на фронті, ми можемо лише здогадуватися, але не знати так, як це відчували учасники боїв. За мужність та героїзм Тімановський був нагороджений орденом Вітчизняної війни та багатьма медалями.

Після війни Митрофан Степанович поринув з головою в роботу: а це підготовка до уроків, пошуки нових форм і методів викладання, гуртки, позашкільна робота, допомога хліборобам у гарячу пору збирання.

У вересні 1966-го М.С.Тімановському було вручено нагороду «Відмінник народної освіти УРСР», яка стала певною мірою підсумком його самовідданої роботи за покликанням — за урочні і позаурочні безоплатні години, за виховання дітей власним прикладом працелюбства, зразком поведінки, активної громадської діяльності.

Матеріали підготовлено за колекцією документів ветеранів Великої Вітчизняної війни (1941—1945 рр.) Державного архіву Кіровоградської області.


30.12.2015