01 травня 2024
До 3-річчя історико-краєзнавчого дискусійного клубу "Кліо" в Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї відбувся Круглий стіл, співорганізатором якого був Державний архів Кіровоградської області. Засідання присвячено темі "Українська Держава Павла Скоропадського – невіддільна складова державотворчих процесів доби Української Революції". У заході взяли участь історики Кропивниччини: Дмитро Кобзар та Сергій Юрченко, співробітники Державного архіву Кіровоградської області; Сергій Мілютін та Артем Безшкуренко, співробітники Регіонального центру наукових історико-краєзнавчих досліджень та Інна Вівсяна, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України та всесвітньої історії ЦДУ ім. В. Винниченка. Кожна доповідь була присвячена окремому аспекту в житті Павла Скоропадського.
Дмитро Кобзар виступив з теми "Соціально-економічна політика Гетьманату Павла Скоропадського", в якій виділив дискусійний характер оцінювання тогочасного курсу уряду з оглядом на жорсткі заходи проти українського селянства та найманих працівників при врахуванні важких часів випробувань в якості першопричини такої політики.
Сергій Мілютін зосередив увагу учасників заходу на тематиці оточення Скоропадського у доповіді "Соратник гетьмана – Дмитро Дорошенко". Особливим був чіткий аналіз тогочасних реалій політичного дискурсу з його дихотомією правих та лівих, що не могло не відзначитись на діяльності уряду Гетьманату, в якому переважали праві та правоцентристські сили, а ліві пішли в опозицію.
Сергій Юрченко розвинув тематику політичних партій та організацій в післяреволюційний час у своїй доповіді "Діяльність союзу гетьманців-державників як складової консервативно-монархічної течії українського руху". Це досить цікаве питання, оскільки українські діячі в еміграції не залишали свою громадську діяльність і продовжували творчі пошуки оптимальних шляхів здобуття незалежності країни шляхом підготовки конкретного курсу.
Інна Вівсяна у своїй доповіді приділила значну увагу беззаперечним досягненням Української Держави при Павлі Скоропадському у сфері культури, освіти та науки. Справедливості заради було згадано той факт, що чимало гетьманських проектів з цих галузей було вже підготовлено УНР до її повалення і просто набули практичної реалізації пізніше.
Насамкінець Артем Безшкуренко в якості модератора заходу підвів підсумки Круглого столу, акцентувавши увагу на актуальності популяризації історичної науки.
У рамках заходу Дмитром Кобзарем було демонстровано виставку архівних документів доби національно-визвольних змагань періоду 1918 року, які надають можливість дослідникам дізнатись про тогочасну риторику агітаційних кампаній уряду, головні питання у суспільстві, першочергові завдання для вирішення та обрані для наслідування ідеали майбутньої держави.
