Цього року ми відзначаємо 80-ті роковини трагедії голоду 1946-47 років на території України. Складне положення країни, яка лежала в руїнах після активних бойових дій протягом 1943-44 років не завадило радянській владі розпочати активну кампанію хлібозаготівель у повоєнний період. Майже з самого початку перед населенням та колгоспами ставилися непосильні плани по здачі зерна, яке потім зберігалося на складах «Заготзерна».
Після хлібозаготелівель у 1945 році, коли реквізувалося зерно навіть у приватних господарств, вже взимку 1946 рок почали надходити перші звістки про недостачі хліба, зерна, борошна у населення. Вирішальним стали постанови Ради міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) за червень та липень 1946 року, якими зобов’язали населення УРСР здати державі 362 млн. 750 тис. пудів зерна. Для Кіровоградської області ці показники спочатку були 26 млн. 748 тис. пудів зерна, а згодом цю цифру підняли до 29 млн. 548 тис. пудів. Саме ці рішення прийняті влітку 1946 року понесли за собою трагічні наслідки, а саме: голодування серед населення у 1946-47 роках, яке доповнила сильна посуха в ці роки.
Рішення радянської влади у 40-х роках ХХ ст. несли за собою помилки 1921-23 й 1932-33 років, які знову принесли населенню страх, біль, втрату рідних й близьких та смерть від голоду.
Повоєнний голод, який за різними підрахунками забрав життя від 700 тис. до 1 млн. осіб, й досі є відлунням для українців, які вкотре стали жертвами сталінської тоталітарної машини.
У Державному архіві Кіровоградської області відбулась презентація виставки архівних документів про трагічні події 1946-1947 років.