Євген Маланюк – одна з найяскравіших постатей української літератури ХХ ст. На жаль, за все своє життя Євген Филимонович не почув доброго слова на свою адресу з Батьківщини. Його творчість замовчували, фальсифікували, називали його буржуазним націоналістом, фашистом.
Яким був Євген Маланюк? Він був тим, хто мав талант і сам збудував свою долю – всупереч всім перешкодам.
Євген Филимонович Маланюк народився 01 лютого 1897 року в с. Архангород Херсонської губернії Єлисаветградського повіту (нині – Кіровоградська область) в родині українських інтелігентів, які любили рідне слово й шанували національні святині.
Саме у дитячі та юнацькі роки у Євгена Маланюка пробудилися творчі здібності, любов до літератури, живопису, театру.
Учень Єлисаветградського земського реального училища
Євген Маланюк у Празі
Студент гідротехнічного відділення інженерного факультету Української господарської академії в Подєбрадах
Варшавський період
«Упродовж довгих років я жив у сусідстві Євгена Маланюка і спостерігав штрихи його особистого портрету і тим самим частково теж штрихи групового портрету пражан. Найбільший ”поет-трибун” своєї доби Євген Маланюк був як людина далекий від трибунности. Він усе своє життя старався не бути трибуном, тобто не включатися в безпосереднє політичне життя, не запрягатися до нічийого воза. Прапороносцем нічиїх ідей він не був, нікому нічим не служив. Деякі угруповання брали його вірші собі на прапор, але це була їхня проблема. Були далекі йому теж у житті волюнтаризм та суворість. Маланюк був людиною легко-богемського покрою, щось на кшталт інтелектуалів паризького Латинського кварталу. Він любив товариство (в тому числі й жіноче), любив забавитися, любив добру їжу й вишукані напої, любив годинами розповідати історичні анекдоти та всякі інтимні деталі з життя історичних осіб».
Богдан Бойчук, український діаспорний поет,
прозаїк, перекладач та літературний критик.
Середню освiту Євген здобув у Єлисаветградi - в земському реальному училищі, як стипендіат Єлисаветградського земства. Одночасно з Євгеном Маланюком навчався i Юрiй Яновський.
Любов до літератури, поезії зокрема, що прищеплювалась Євгену ще матір’ю, з новою силою запалала в училищі. Євген багато читав, із задоволенням декламував, а також дописував до різних часописів, зокрема – повітової єлисаветградської газети «Голос Юга».
Реальна школа заклала міцний фундамент у становленні Маланюка – поета. Як свідчить сам Євген Филимонович, віршувати він почав ще гімназистом у 13 років.
Єлисаветградське реальне училище Євген закінчив у 1914 році.
Матеріали з фондів Державного архіву Кіровоградської області
Екзаменаційна відомість учнів Єлисаветградського земського реального училища (1906 - 1907 уч. р.)
Рішення Єлисаветградського громадського зібрання про оплату за навчання учнів Єлисаветградського земського реального училища за рахунок піклувальної ради (22 березня 1907 р.)
Лист-прохання Филимона Маланюка про відстрочку оплати за навчання сина Євгена в Єлисаветградському земському реальному училищі
(27 квітня 1907 р.)
Письмова робота з російської мови учня шостого класу
Євгена Маланюка (02 травня 1913 р.)
Письмова робота з російської мови учня шостого класу Євгена Маланюка (02 травня 1913 р.)
Програма літературно-музичного танцювального вечора, влаштованого вихованцями Єлисаветградського земського реального училища
(13 лютого 1914 р.)
Євген Маланюк автор 20 поетичних книг та літературно-критичних праць. Енергетичним джерелом його творчості була ідея української державності.
Перша збірка віршів Євгена Маланюка "Стилет і стилос" вийшла у 1925 році в Подєбрадах, Вона стала неабиякою подією і в житті автора, і в тогочасному літературно-мистецькому процесі, викликавши неоднозначну реакцію: від цілковитого несприйняття до надзвичайного захоплення. Цією книгою, як і наступною – «Гербарій» (Гамбург, 1926), Маланюк ствердив свої позиції поета-націєтворця, яким він не зрадить до самої смерті.
Творча спадщина поета ідейно та тематично досить розмаїта. Його збірки поезій та есе були видані у багатьох містах Європи й Америки:
Обранні вірші у збірці «Озимина. Альманах трьох: Євген Маланюк, Михайло Селегій», (Каліш: Веселка, 1923)
«Стилет чи стилос» (Подєбради, Чехословаччина, 1925)
«Гербарій» (Гамбурґ, 1926)
«Земля й залізо» (Париж, 1930)
«Земна мадонна» (Львів, 1934)
«Перстень Полікрата» (Львів, 1939)
«Вибрані поезії» (Львів, Краків, 1943)
«Влада» (Філадельфія, 1951)
«П'ята симфонія» (Нью-Йорк, 1953)
«Поезії в одному томі» (Нью-Йорк, 1954)
«Остання весна» (Нью-Йорк, 1959)
«Серпень» (Нью-Йорк, 1964)
«Перстень і посох» (Мюнхен, 1972)
«Поезії з нотатників» (Кіровоград, 2003)
Поет виробив власну мову символів, що є водночас і знаряддям, і результатом його світоаналізу.
Саме символізм визначає одну із провідних рис поетичного мовлення Маланюка
(добірка книг)
(фотодобірка)
У 1997 році в м. Новоархангельську, на центральній площі встановлено погруддя Євгена Маланюка. Синові поета Богдану було урочисто доручено відкрити погруддя.
Ім’ям Євгена Маланюка названо школу в селі Торговиця Новоархангельського району.
Вулиця в Кропивницькому. Пролягає від площі Незалежності до залізниці. Прилучаються вулиці Полтавська, Андрія Матвієнка та інші. Однойменні вулиці є у Києві, Львові, Дніпрі та інших містах України, у Львові є також і площа імені Євгена Маланюка.
На Кіровоградщині, малій Батьківщині письменника, рішенням обласної ради від 19 квітня 2002 року № 13 засновано обласну літературну премію імені Євгена Маланюка, що є творчою відзнакою, якою нагороджуються літератори Кіровоградської області за високохудожні твори, спрямовані на ствердження гуманістичних ідеалів, збагачення історичної спадщини народу, державотворення та демократизацію суспільства. Вручення відбувається щорічно до 02 лютого – дня народження Євгена Маланюка.
Положення про преміюРішенням сесії Кіровоградської обласної ради від 22 серпня 2017 року № 359 Кіровоградській обласній бібліотеці для юнацтва було присвоєно ім`я видатного письменника-земляка Є. Маланюка.
Сторінка бібліотеки(добірка творів-переможців по роках)
Положення про обласну літературну премію імені Євгена Маланюка, затверджене рішенням Кіровоградської обласної ради від 28 березня 2019 року № 651.
Премія встановлюється у трьох номінаціях:
Автору твору-переможця надається звання «Лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка», вручаються диплом установленого зразка, нагрудний знак лауреата, Почесна відзнака обласної ради і обласної державної адміністрації – скульптура «Степовий орел» та грошова частина премії.
В номінації:
художня література.
«Смарагдові китиці у воді».
– Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2001. – 372 с.
В номінації:
літературознавство і публіцистика.
Dominus Маланюк: тло і постать. Монографія. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2001. – 264 с.
В номінації:
літературознавство та публіцистика.
Світ «Велесової книги».
– Кіровоград.: Степова Еллада,
2001. - 160 с.
В номінації:
літературознавство та публіцистика.
Серед українців. Слово про духовність.: Публіцистика. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. – 375 с.
В номінації:
художня література.
Її тіло пахло зимовими яблуками: Оповідання та повісті. – Львів: ЛА «Піраміда», 2008. – 388 с. – (Серія «Українська модерна проза»).
В номінації:
літературознавство та публіцистика.
Село – мій ревний біль.: Публіцистика. – Кіровоград: «Степ»,
2009. – 120 с.
Бондар В. «Смарагдові китиці у воді». – Кіровоград: Центрально – Українське видавництво, 2001. – 372 с.
Куценко Л. Dominus Маланюк: тло і постать. Монографія. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2001. – 264 с.
Селецький П. Осінній звір. - Кіровоград: Центрально – Українське видавництво, 2002. – 204 с.
Клочек Г. Світ «Велесової книги». – Кіровоград.: Степова Еллада, 2001. - 160 с.
Журба Т. Зимова флейта: Поезії. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. – 118 с.
Погрібний В. Серед українців. Слово про духовність.: Публіцистика. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. – 375 с.
Берізка Г. С. Сакраменто: Оповідання. – К.: Укр. Письменник, 2004. – 127 с.
Барабаш С. Г. «Душа прозріє всесвітом очей...». Поезія Ліни Костенко: Монографія. – Кіровоград: Поліграф – Терція, 2004. – 272 с.
Горчар К. Мій серпень: Поезії / Передмова С. Барабаш. – Кіровоград: Степ, 2003. – 196 с.
Орел С. В. Горе тим, хто зло називає добром…: Художньо-публіцистичне видання. – Кіровоград: ТОВ «Імекс – ЛТД», 2004. – 267 с.
Безпалий Л. Я. Іти й не падать…: Поезії / Передм. Л. Куценка. – Кіровоград «КОД», 2005. – 52 с.
Марко В. П. Стежки до таїни слова: Літературознавчі й методичні студії. Навчальний посібник. Для студентів філологічних спеціальностей. – Кіровоград: «Степ», 2007. – 264 с.
Костенко Л. В. Скифская одиссея. Цыганская муза./ Перевод с украинского Ольги Полевиной; Вступительная статья В. Погребного; Послесловие Ольги Полевиной. – Кировоград: «Степ». – 2007. – 76 с.
Жовна О. Її тіло пахло зимовими яблуками: Оповідання та повісті. – Львів: ЛА«Піраміда», 2008. – 388 с. – (Серія «Українська модерна проза»).
Караташ В. На барикадах Кенгіра. – Тернопіль: «СорокА», 2008. – 292 с.
Латвія поетична. Поети Латвії в українському перекладі Костя Оверченка / Упоряд. Г. Юрчонок (Єлгава). – Р.: DIAC, 2007. – 272 с.
Андрушко Т. Весни навідувався птах. – Кіровоград, 2008. – 99 с.
Андрушко Т. Вогнище спасіння: Поезії. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2007. – 107 с.
Кердіваренко О. Село – мій ревний біль.: Публіцистика. – Кіровоград: «Степ», 2007. – 120 с.
Косенко О. На сьомий день. – Кіровоград: «Степ», 2010. – 92 с.
Шурапов В. Марко Кропивницький та його спадкоємці. Історичний нарис. – Кіровоград: «КОД», 2010. – 392 с.
Попов О. Солодкий щем: Поезії. – Одеса: Прес-кур’єр, 2010. – 152 с.
Піддубний С. Ілар Хоругин. Влескнига / Переклад. Примітки та коментарі С. Піддубного. – Умань УВПП, 2007. - 204 с.
Піддубний С. В. Українські святині та символи: кн. 1. – Голованівськ, 2010. – 112 с.: іл.
Корінь А. Стежками століть: переклади: переспіви: поезія, проза, драматургія / А. Корінь. - Кіровоград: КОД, 2010. – 164 с.: іл.
Обжелян Ю. Останній караван: [ книга прози ] /Ю. Обжелян; вступ. слово В. Бондаря. – Кіровоград : ПВЦ «Мавік», 2012. – 287 с.
Гладир Ю. Ф. Під віями ночі: поезії /Ю. Ф. Гладир; вступ. слово В. Погрібного. – Кіровоград: Степ, 2011. – 71 с.: портр.
Бабенко О. Самоцвіти степів полинових. Із спостережень над творчістю видатних земляків /О. Бабенко. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2012. – 226 с.
Загравенко А. Р. Твори: в 2-х т. /А. Р. Загравенко. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2012 – Т. 1 : Драми, поеми, віршовані оповідання, балади, притчі, новели, сонети. – 522 с. : портр.
Загравенко А. Р. Твори : в 2-х т. /А. Р. Загравенко. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2012 Т. 2 : Проза. – 421 с.: портр.
Михида С. Психопоетика українського модерну: Проблема реконструкції особистості письменника: [монографія] / Кіровоград : «Поліграф-Терція», 2012. – 352 с.
Маланюк Євген. Єдиним сном, єдиним болем…: поезії /Євген Маланюк; пер. з укр. О. Архангельського. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. – 335 с.: іл.
Кримський А. А. Обрубані рамена. Поезії. Проза /А. А. Кримський. — Кіровоград: Видавець Лисенко В.Ф., 2013. — 356 с.: портр., фото.
Мовчання бруньки. Поезії / А. П. Царук; ред. та вступ. ст. О. Кердіваренка; худ. О. Босий. – Кіровоград: Видавець Лисенко В.Ф., 2012. – 108 с.
Гольник О. Міф у художньому світі Євгена Маланюка: монографія /О. Гольник. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. – 218 с.
Михида Л. М. Іван Багряний: таємниці творчої лабораторії. Мала проза: монографія /Л. М. Михида; передм. В. Панченка.– К. : Український пріоритет, 2014. – 351 с.
Шпирко Оксана. Та, що чекала вітрила... : поезії /Оксана Шпирко; вступ. слово І. Кримської. — Кіровоград: Степ, 2012. – 74 с.: портр.
Тарша Едвард. Гуляйпільська застава: народний роман у 5-ти т. Т. 1 /Едвард Тарша; передм. О. Чорноіван. — Львів: Сполом, 2013. – 149 с.: фото. кол.
Панченко В. Є. Кільця на древі /В. Є. Панченко; худож. оформ. М. Гутмана. — К.: КЛІО, 2015. -560 с.
Кондратенко-Процун В. Жнива Магдалини : вибрана лірика /В. Ф. Кондратенко-Процун; ред. О. Косенко. – Кіровоград: Степ, 2015. – 98 с.
Колесников С. Відрядження до пекла / С. Колесников; ред. Т. Синьоок. – К.: Арт Економі, 2016. – 104 с.: фото.
Гурбанська А. І. Слово – людина – світ: студії з літературознавства, культурології та соціальних комунікацій / А. І. Гурбанська. – Кіровоград: КОД, 2015. – 348 с.
Луценко А. Півкроки : збірка поезій /А. Луценко. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2015. – 79 с.
Мошуренко В. П. Коріння, або я – Розумівка: образки, медитації, новели, оповідання / В. Мошуренко. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 2016. – 247 с.: портр.
Мошуренко В. Шедеври: новели / В. Мошуренко. – Житомир: Рута, 2015. – 159 с.: фото.
Різників О. Словогрона з 30007 слів: вірші / О. Різників. – Одеса, Друк Південь. – 2017. – 210 с.
Гармазій Надія. Попелище для феніксів / Надія Гармазій; ред. В. Бондар. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2017. – 95 с. – ISBN 978-966-189-414-2.
Терен Віктор. Ворожіння на ягнятку: роман / Віктор Терен. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 336 с.
Базилевський В. Статті // Вежа: літературний часопис / гол. ред. В. Бондар. ‒ Кропивницький.
Яремчук В.П. Між квіту й лез. Сонети. ‒ Кропивницький: Видавець Лисенко В.Ф., 2020. ‒ 76 с.
Немирована Інна. Неспокій / Інна Немирована; гол. ред. В. Гутковський. ‒ ЛА: Піраміда, 2019. ‒ 236 с.