Передмова
Важливе завданя української історичної науки
Дослідження масових політичних репресій більшовицької партії проти українського народу в 1918-1991 роках є одним з важливих завдань української історичної науки. Донедавна більшість архівних документів про ці події були малодоступними та зберігалися у закритих "спецхранах" КПСС–КПУ і ЧК–КГБ, що не давало дослідникам розкрити масштабність репресій тоталітарного режиму.
Радянська влада добре усвідомлювала, що після окупації України у 1918-1921 роках боротьба проти національно-визвольного руху не може бути завершеною. Тому керівники каральних органів уважно стежили за ситуацією і розмірковували над тим, як же їм приборкати прагнення українців до незалежності.
Політична ситуація в Україні у 1920-1940-х роках дещо відрізнялась від московської і загальносоюзної. В Україні у чекістів з моменту встановлення радянської влади був синдром недовіри до всіх українців, а найбільше – до відомих діячів, яких в Москві часто називали "буржуазними націоналістами", "петлюрівцями". Саме це, а також приховане бажання повністю контролювати всі процеси в Україні, в подальшому призвело до розгортання політичних репресій проти всіх, запідозрених в непокорі й інакодумстві. Не змінив ситуацію і проголошений курс на українізацію. Як показали подальші події, це був лише тимчасовий маневр радянської влади, щоб закріпитися в Україні.
Розсекречення та відкриття архівів спецслужб допомогло відновити історичну справедливість, а також привернути увагу до імен борців УНР. Велике значення для встановлення історичної пам՚яті має реалізація суспільно важливого наукового проєкту "Реабілітовані історією", який містить відомості про сотні тисяч жертв політичних репресій в Україні. Архівно-слідчі справи на учасників революційних подій, з одного боку розкривають механізми державного терору, з іншого – ілюструють трагічну долю окремої людини. Звичайно, ці документи є специфічним джерелом, подекуди суб՚єктивним, що потребує верифікації з іншими матеріалами, однак їх оприлюднення повертає пам՚ять про незаконно засуджених людей з небуття.
Поглиблення демократичних процесів, що відбувалися у нашій країні в роки незалежності та зовнішня агресія проти нашої держави з боку росії (з 2014 року) змусили громадськість звернути увагу на події столітньої давнини та переосмислити їхню суть і значення для суверенної України. Сьогодні історична пам’ять є одним із ключових елементів об’єднання українського народу, формування його національної свідомості та ідентичності.
Запропонований інформаційно-просвітницький проєкт містить матеріали архівно-слідчих справ учасників – відомих і маловідомих діячів революційної доби 1917-1921 років, а також бібліографію та посилання на видання, присвячені дослідженню боротьби проти національно-визвольного руху та політичних репресій 20-х років ХХ століття.
Сподіваємося, що ознайомлення з цим проєктом допоможе дослідникам і широким колам користувачів відкрити для себе нові сторінки в історії національно-визвольної боротьби українського народу 1917-1921 років, а головне – оцінити їх з позиції державотворення.
