 
Найбільш активною формою всенародної боротьби в тилу ворога були збройні дії партизанських формувань, які почалися відразу ж після вступу загарбників на територію України.
До осені 1942 р. партизанським рухом була охоплена вся окупована Німеччиною Україна. Протягом літа й осені 1942 р. партизанами було розгромлено 35 ворожих гарнізонів, штабів, комендатур і поліцейських дільниць, підірвано 117 мостів, 69 складів, пущено під укіс 158 ешелонів, вивели з ладу 29 підприємств, 52 літака, 116 танків, 759 машин.
Партизани виконували важливу розвідувальну роботу. За 8 місяців 1942 р. у радянський тил було передано 293 повідомлення про дислокацію ворожих військ і військових об’єктів.
Активно боролися з окупантами партизани Кіровоградщини. Більшість партизанських загонів на території нашого краю виникли завдяки диверсійним групам, які засилали з «великої землі». Скинуті на парашутах, переважно в районах вузлових залізничних станцій, зокрема поблизу Знам’янки, вони включалися у боротьбу і перетворювалися на невеликі партизанські загони. Хоча деякі з них потрапляли до рук гітлерівців.
Об’єктами диверсій партизанів і підпільників ставали лінії дротового зв’язку, авто-, мото- транспорт, сільськогосподарська техніка, комори громадських дворів тощо.
Особливо відрізнилися на Кіровоградщині партизанський загін імені Сталіна (командир Петро Дубовий) та 3 загони імені Ворошилова (командири: Ілля Діброва, Андрій Куценко, Семен Довженко), які вели бої проти гітлерівських загарбників.
Однак, справжня історія «місцевих» партизанських загонів значно різниться від офіційної. Про це у своїй книзі «Обком утік… (з історії організації «всенародної» боротьби проти нацистів на Кіровоградщині в 1941-1943 рр.) розповідає І.Д.Петренко, співробітник Державного архіву Кіровоградської області.
|
