до Дня Незалежності України
Архівні джерела з історії
української державності
Тематичний путівник «Архівні джерела з історії української державності» розроблений для користувачів, що досліджують або просто цікавляться основними закономірностями державотворчих процесів на етнічних українських землях та витоками державності, складного шляху, який здолав українських народ в боротьбі за власну державу.
Віртуальне видання стане помічником у вивченні історії державотворчих традицій на українських землях, боротьби за збереження, відновлення та здобуття державності. У путівнику подано назви фондів, у яких містяться архівні джерела, що допоможуть у дослідженні українського державотворчого процесу: від появи перших державних об’єднань на території сучасної України до сьогодення. Користувачі матимуть змогу проаналізувати, узагальнити та оцінити значення подій минулого та сучасності на основі історичних фактів, щоб сформувати власну позицію щодо різних загальносвітових процесів та їх персоналій.
Путівник по фондам Державного архіву Кіровоградської області допоможе користувачам зорієнтуватися в історичних джерелах, оволодіти фактичним матеріалом з історії української державності від найдавніших часів і до сьогодення, а також оцінити події та діяльність людей в історичному аспекті.
У процесі становлення Української держави можна виокремити такі періоди: Київська Русь, Галицько-Волинська держава; Запорозька Січ та Українська козацька держава (Гетьманщина); УНР за Центральної Ради, Українська Держава за гетьмана П. Скоропадського, УНР за Директорії та ЗУНР; сучасна Українська Держава.
У виданні подано фонди Державного архіву Кіровоградської області, за якими можна простежити державотворчий процес останніх із зазначених періодів, а саме: УНР за Центральної Ради, Української Держави за гетьмана П. Скоропадського, УНР за Директорії та ЗУНР, а також сучасної Української Держави.
Розділ I
Їх не зламали...
Упродовж сторіч мільйони українців боролися за здобуття незалежності. У цьому розділі згадаємо деяких видатних земляків, які виборювали ідею української державності у різні історичні епохи. Корифеї українського театру М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, український державний діяч В. Винниченко, український письменник Є. Маланюк та Герой України Віктор Чміленко зробили вагомий внесок у зміцнення української державності, а також розвиток національної науки, освіти, культури, мистецтва тощо. Вони прийшли у світ, як величні, яскраві образи у вигляді концентрованої енергії свободи народу, і були вірними йому все своє життя.
Марко Кропивницький
Батько українського театру
Іван Тобілевич (Карпенко-Карий)
Той, хто відкрив двері до українства
Володимир Винниченко
"Нація без державності є покалічений людський колективний організм..."
Євген Маланюк
Його перо служило рідній мові
Метричні записи про народження
Матеріали з фондів Державного архіву Кіровоградської області
Марко Кропивницький
ДАКірО, Ф. 190, оп. 1, спр. 2, арк. 7 зв.Народився 22 травня 1840 року в с. Бежбайраки. Фундатор українського професійного театру. Сформував оригінальний український репертуар і був неодноразово запрошений на імператорську сцену. Однак полишати рідні краї митець не хотів, продовжуючи відстоювати права українців на свою мову та культуру.
Іван Тобілевич
ДАКірО, Ф. 124, оп. 1, спр .1, арк. 264Народився 17 (29) вересня 1845 року в с. Арсенівка Бобринецького повіту. Український письменник, драматург, актор, один з корифеїв українського побутового театру. «Він міцно держиться рідного ґрунту, розбирає в своїх драмах насущні потреби й вищі духовні інтереси українського села в сучасну добу і в минувшині», – І. Франко
Володимир Винниченко
ДАКірО, Ф. 349, оп. 1, спр. 25, арк. 51 зв.Народився 06 (28) липня 1880 року в м. Єлисаветграді. Український державний діяч і письменник. Він очолив перший український уряд, створений у 1917 році Центральною Радою. Був головним автором усіх декларацій, універсалів та законодавчих актів Української Народної Республіки. У 1918-1919 роках очолював директорію УНР, що прийшла на зміну гетьманату Павла Скоропадського. У лютому 1919 року емігрував в Європу та так і не повернувся більше в Україну, проживши 32 роки в еміграції.
Євген Маланюк
ДАКірО, Ф. 669, оп .1, спр. 9, арк 2 зв, п. 10.Народився 01 (20) лютого 1897 року в селищі Архангород. Український письменник, поет, публіцист, літературний критик, одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури XX століття. Усією своєю творчістю він прагнув сприяти відродженню української держави для сильної та самобутньої української нації. Ідея утвердження державності України – центральна поетичному Універсумі Євгена Маланюка. Поет звертався до витоків української державницької традиції – князівсько-дружинницької доби, періодів гетьманування Б. Хмельницького, І. Мазепи.
Віктор Чміленко – Герой Небесної Сотні
04 лютого 1961 року в м. Бобринець народився український фермер, громадський активіст, активний учасник Євромайдану, Герой України Чміленко Віктор Іванович.
Він брав активну участь в кіровоградських Авто- та Євромайданах. На Майдан приїхав одним із перших ще в грудні 2013 року, коли відбувся розгін мирної студентської демонстрації, і збирався покинути Майдан останнім. У січні 2014 року був жорстоко побитий, але від госпіталізації відмовився і повернувся на барикади.
Вранці 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській намагався відтягнути з лінії вогню пораненого майданівця. У цей день Герой загинув від снайперських куль: перша потрапила в плече, а друга розірвала шийну артерію.
За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 Віктору Чміленку було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно).
Архівні документи та матеріали про життя та діяльність цих видатних земляків розміщено на офіційному вебсайті Державного архіву Кіровоградської області https://dakiro.kr-admin.gov.ua/vonk.php
Розділ II
Державотворчий процес на шляху до незалежності
Вперше у ХХ сторіччі у ході Української революції 1917-1921 років українці створили незалежну національну державу.
Доба Української Центральної Ради (березень 1917–квітень 1918).
17 березня 1917 року у Києві з ініціативи Товариства українських поступовців за участі українських політичних партій, громадських і культурних організацій було утворено Українську Центральну Раду (УЦР) як представницький орган українського народу. 20 листопада 1917 року було проголошено Українську Народну Республіку. До її створення Центральна Рада затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська.
22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки.
За часів Української Народної Республіки у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна" на музику Михайла Вербицького затверджено гімном. Державним Прапором став синьо-жовтий стяг.
Доба Гетьманату (квітень–грудень 1918).
Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – друге державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи.
Верховна влада належала гетьману, який намагався відродити давні козацькі традиції. Було налагоджено дієздатну адміністративну систему управління, розвивалися освіта, наука, розбудовувався державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової форми. Українська Держава була визнана 30 країнами.
Доба Директорії (грудень 1918 – листопад 1921).
Із грудня 1918 року на більшості територій було відновлено Українську Народну Республіку на чолі з Директорією. Вона ухвалила низку законів, спрямованих на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву. Встановлено грошову одиницю – гривню.
Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА).
22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.
Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху ХХ століття.
Документи та матеріали із зазначеної тематики,
що зберігаються в Державному архіві Кіровоградської області:
Життя в інтересах держави
Розділ III
Сучасна Українська Держава
Наприкінці 80-х років ХХ століття в умовах послаблення командно-адміністративного диктату радянської влади знову відродився масовий національно-патріотичний рух і постало питання незалежності.
Проголошення незалежності України.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який став точкою відліку сучасної державності. Відбулося відновлення державного суверенітету, за який українці змагалися протягом багатьох століть, а проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи. 01 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі український народ абсолютною більшістю голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.
У країні почалися демократичні перетворення, відбувся поділ державної влади на три гілки. У 1992 році законодавчо затверджено державні герб, гімн і Прапор України.
28 червня 1996 року відбулася ще одна знаменна подія – прийняття Конституції. Основний закон остаточно проголосив Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя.
У вересні того ж року офіційно введено в обіг національну валюту – гривню, що неодноразово була грошовою одиницею на українських землях.
Революція Гідності (2013-2014).
У 2013-2014 роках під час Революції Гідності українці відстояли ще й європейський шлях розвитку і засвідчили готовність боротися за нього як за самостійне право вибору та свободи. Натомість росія, втративши можливість контролювати та використовувати нашу державу, вдалася до злочинної військової агресії руками тогочасної політичної верхівки. Російська федерація анексувала Автономну Республіку Крим та території східних областей України. У 2014 році Україна зупинила вторгнення російської регулярної армії та зберегла державність.
Документи та матеріали із зазначеної тематики,
що зберігаються в Державному архіві Кіровоградської області:
Газета «Кіровоградська правда»
1991 р.
Газета "Кіровоградська правда", 1990 р., інв. № 6145; 1991 р., інв. №№ 6177, 6179, 6182; 1996 р., інв. №№ 6547, 6548, 6877; 1998 р. , інв. № 6665; 2000 р. інв. № 6728; 2002 р., інв. № 2826; 2004 р., інв. № 6873; 2005 р., інв. № 6877; 2009 р., інв. № 6956; 2014 р., інв. №№ 7119, 7197; 2015 р., інв. № 7178
Газета «Голос України»
1991 р.
Газета «Голос України», 1991 р., інв. № 6206; 1996 р., інв. № 6519
Тижневик «Кіровоградські новини»
Тижневик «Кіровоградські новини», 1991 р., арк. 4, інв.№ 6510
Газета «Народне слово»
2014 р.
Газета «Народне слово», 1990 р., інв. №№ 6150, 6158; 1991 р,. інв. №№ 6189, 6190, 6193, 6194; 1992 р., інв. № 6261; 1992 р., інв. № 6254; 1993 р., інв. №№ 6350; 1995 р., інв. №№ 6528; 1996 р. ін. №№ 6544, 6545; 1999 р., інв. № 6716; 2000 р., інв. № 6726; 2001 р., інв. № 6773; 2002 р., інв. № 6829; 2003 р., інв. № 6818; 2004 р., інв. № 6874; 2006 р., інв. № 6910; 2007 р., інв. № 6930; 2008 р., інв. № 6941; 2009 р., інв. № 6958; 2013 р., інв. № 7113; 2014 р., інв. № 7115; 2016 р., інв. № 7197
Шановні користувачі!
Робота з архівними джерелами має велике практичне значення – допоможе вам підготувати виступ на конференцію, написати наукову роботу або творчо застосувати набуті знання з історії української державності у науково-дослідницькій та викладацькій діяльності.
Сьогодні Україна живе в найскладніших умовах воєнного стану. Однак, кожен з нас продовжує виконувати свою роботу, тим самим роблячи внесок у майбутню перемогу!
Сьогодні Україна живе в найскладніших умовах воєнного стану. Однак, кожен з нас продовжує виконувати свою роботу, тим самим роблячи внесок у майбутню перемогу!
Бажаємо усім миру, добробуту та найшвидшої Перемоги!
Лише разом ми – сила!
Фото співробітників ДАКірО в українських костюмах, люб'язно надано Будинком культури Соколівської територіальної громади, з фондів архіву!
