Параконьєв Костянтин Йосипович

Параконьєв Костянтин Йосипович народився 08 вересня 1920 року у селі Володимирівка (Кіровоградська область).

Його батько Йосип Іванович Параконєв, росіянин, був вчителем церковно-приходської школи, походив з родини службовця. Мати, Іустинія (Вустина) Іванівна, була українка, селянка. У сім'ї було 7 дітей.

Закінчивши на «відмінно» 10 класів середньої школи № 25 м. Кірова (нині Кропивницький), Костянтин з 1936 р. до 1939 р., навчався в драматичній студії кіровського Палацу піонерів.

У 1940 р. Параконьєв К.Й. вступив до Кіровоградського педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна на літературний факультет, російський відділ. Паралельно працював у Палаці піонерів. Закінчив перший курс. Але, у червні 1941 р. війна перервала його навчання. 05 серпня 1941 р. м. Кіровоград було окуповано гітлерівськими військами і Костянтин Йосипович у жовтні 1941 р. переїхав до родичів у с. Косогорівка (Кіровоградська область), де працював у колгоспі.

З вересня 1942 р. Параконьєв К.Й. працював у художній майстерні при будівельній конторі художником до 1943 р. У січні 1943 р. вступив до хору російсько-українського театру (м. Кіровоград), де працював до грудня 1943 р. У тому ж місяці був вивезений за кордон до табору для східних робітників.

Наприкінці Другої світової війни, з 13 травня до 24 серпня 1945 року працював у дорожньому батальйоні керівником художньої самодіяльності. У вересні того ж року повернувся до м. Кіровограда.

За призначенням обласного відділу культури, з 15 вересня 1945 року, почав працювати артистом в обласному українському музично-драматичному театрі.

За свою творчу діяльність Параконьєв К.Й. зіграв чимало ролей, включаючи блискучу роль хана Гірея у виставі «Маруся-Богуславка» М. Старицького, Апраша у п'єсї М.Старицького «Циганка Аза» (1958).

П'ятдесяті роки стали періодом розквіту К. Параконьєва: на сцені кіровоградського театру ім. М. Л. Кропивницького, він створив надзвичайно цікаві образи — Федора Протасова («Живий труп» Л. Толстого), актора Сатіна («На дні» М.Горького) та поставив декілька вистав, зокрема, «Мартина Борулю» І. Карпенка-Карого, «Сержант міліції» І. Лазутіна, «Каса маре» І. Друце, «Людина з зірки» К.Ветлінгера…

З 1962 р. до 1966 р. К. Параконьєв навчався заочно на режисерському факультеті у київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенко-Карого, успішно закінчив його отримавши диплом з відзнакою.

У 1967 р. К. Параконьєв перейшов працювати до Запорізького музично-драматичного театру імені Щорса (нині театр імені В. Г. Магара).

Незважаючи на те, що театральних акторів не дуже охоче відпускали на кінозйомки, Костянтину Параконьєву все-таки вдалось знятись у декількох кінокартинах: 1962 р. — «Дивак-людина» — шахрай Бардадим; 1964 р. — «Сон» — сільський муляр; 1972 р. — «Сімнадцятий трансатлантичний» — помполіт Савва Іванович; 1973 р. — «Повість про жінку».

За свої сорок два роки творчої діяльності, він зіграв у театрі близько 400 ролей, а як режисер поставив близько 20 вистав.

У 1970 році К. Параконьєв разом зі С.Сміяном отримали Шевченківську премію за виставу «Ярослав Мудрий», яку було поставлено у Запорізькому українському музично-драматичному театрі імені М. Щорса.

Народний артист України (з 1979 р.) Параконьєв Костянтин Йосипович помер 29 березня 1989 року у м. Запоріжжі.