Тобілевич Андрій Юрійович

Андрій Юрійович Тобілевич

онук видатного українського драматурга І.К.Карпенка-Карого (Тобілевича),
засновник державного заповідника-музею І.К.Карпенка-Карого “Хутір Надія”,
заслужений діяч культури України.
(1905-1979)

Андрій Юрійович Тобілевич народився 13 грудня 1905 року. Він був старшою дитиною в родині Юрія Івановича Тобілевича.

Навчався в Єлисаветградській школі, яка знаходилася на Чечорі.

У 1929 році закінчив Київський агрономічний інститут. Незадовго до цього одружився з Євдокією Юхимівною Полудень.

Після навчання працював агрономом на селі біля хутора Надія та на Донеччині (с. Сергіївка Красноармійського району).

Деякий час викладав у Селидівській агрономічній школі.

Під час Другої світової війни був на фронті. Серед його бойових нагород – медалі за звільнення Сталінграда, Румунії, Польщі, Чехословаччини, Угорщини.

Після війни Андрій Юрійович разом з Софією Віталіївною Тобілевич розпочали нелегку роботу по відродженню хутора «Надія» та створенню на ньому музею-заповідника. Андрій Юрійович звертався до відомих українських письменників, писав листи у різні інстанції. Як наслідок, у 1956 році ухвалою уряду Української РСР Хутір Надія було оголошено Державним заповідником-музеєм І.К. Карпенка-Карого (Тобілевича), надано кошти на його реставрацію, встановлено пам’ятник на могилі корифея (1958), побудовано літературно-меморіальний музей (1969), відкрито пам’ятник видатному українському драматургу І.К. Карпенку-Карому (1969).

Саме Андрій Юрійович Тобілевич став першим завідувачем музею на Хуторі Надія. Андрію Юрійовичу в роботі допомагали його син Ігор та невістка Валентина.

У 1976 році А.Ю. Тобілевичу присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

03 листопада 1979 року А.Ю. Тобілевич помер. Його поховали разом з усіма Тобілевичами на Карлюгівському цвинтарі.


На хуторі усе його життя...
Стежки й надії наших корифеїв
Не вкрилося пилюгою забуття
На тій комишуватій Сугоклеї...



# Назва документа Дата Підстава
1 Фото. А. Тобілевич, заслужений працівник культури УРСР, онук І. Карпенка-Карого, проводить екскурсію у музеї І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) б/д ДАКО, ДІФ, «Стежками хутора «Надія»» (авт. Л. Куценко), Кіровоград. 2007, с. 44, інв. № 9749
2 Протокол вручення посвідчення та нагрудного знаку заслуженим особам УРСР від 02 лютого 1976 року (вручено посвідчення про присвоєння звання Заслуженого працівника культури Української РСР Тобілевичу Андрію Юрійовичу, завідуючому літературно-меморіальним музеєм І.К. Карпенка-Карого) 1976 р. ДАКО, Ф.Р – 2860, оп. 1, спр. 5134, арк. 4
3 Копія листа А.Ю. Тобілевича до М. К. Смоленчука про його ініціативу щодо створення в м. Кіровограді музею М. Л. Кропивницького (рукопис) 22.12. 1977 р. Ф.Р – 6976, оп. 1, спр. 273, арк. 19
4 Фото. А. Тобілевич з гостями заповідника-музею І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) «Хутір Надія» під час святкування 125-річчя від дня народження І.К.Тобілевича б/д ДАКО, ДІФ, «40 років Всеукраїнському святу театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» (авт.-упор. В. Шурапов), Кіровоград. 2010, с. 3, інв. № 9904
5 Фото. А. Тобілевич з представниками театральної інтелігенції та письменниками саджають дуби на території заповідника-музею І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) «Хутір Надія» б/д ДАКО, ДІФ, «40 років Всеукраїнському святу театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» (авт.-упор. В. Шурапов), Кіровоград. 2010, с. 5, інв. № 9904
6 Стаття В. Семененко « Якби не дід і онук, була б лише земля, названа іменем Надії…» 2008 р. ДАКО, ДІФ, газета «Зоря», 19.07.2008 р., № 29, стор. 7, інв. № 6944
7 Стаття С. Шевченка «1948-й: на Хутір, до Андрія Юрійовича» 2010 р. ДАКО, ДІФ, газета «Народне слово», 25.03.2010 р., № 22, стор. 11, інв. № 6981
8 Витяг із спогадів А.Тобілевича про любов І. Карпенка-Карого до дітей б/д ДАКО, ДІФ, М. Смоленчук «Скарби золотого поля» (упор. О. Бабенко), Кіровоград. 2015, с. 187-188, інв. № 10283