Яків Васильович Паученко
відомий єлисаветградський архітектор,
автор проектів найкрасивіших будівель у місті Кропивницькому к. XIX ст. – поч. ХХ ст.
(1866 – 1914),
відомий єлисаветградський архітектор,
автор проектів найкрасивіших будівель у місті Кропивницькому к. XIX ст. – поч. ХХ ст.
(1866 – 1914),
Яків Васильович Паученко народився 21 березня 1866 року в місті Єлисаветграді. Навчався у вечірніх рисувальних класах П.О.Крестоносцева при Єлисаветградському земському реальному училищі. Закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури (1893). За архітектурний проект на річному екзамені удостоєний Малої Срібної Медалі.
Після навчання Яків Паученко повернувся на батьківщину – до Єлисаветграда. Митець володів іконописною, іконостасною та позолотною майстернею, успадкованою від батька, в якій писалися ікони для Успенського собору міста Єлисаветграда та Вознесенського собору міста Бобринця. Однак головним заняттям у житті Я. В. Паученка стала архітектурна творчість у рідному місті.
Якову Васильовичу Паученку судилося стати одним з тих зодчих, які створили неповторний модерновий архітектурний ансамбль історичного центру міста Єлисаветграда. За його проектами було збудовано чимало будівель міста. Загалом — понад 20 зафіксованих документально об'єктів побудував архітектор (за 48 років життя).
За його проєктами в Єлисаветграді споруджено лікарню Святої Анни, будинки Вайсенберга та Мейтуса, театр "Ілюзія", Міжнародний кредитний банк, Вознесенський Собор в Бобринці, багато приватних будинків.
За власним проєктом побудував свій будинок, нині художньо-меморіальний музей О.О.Осмьоркіна (племінника Я.В. Паученка). Ця споруда стала своєрідною візитною карткою архітектора і є високопрофесійним зразком поєднання провідних стильових напрямків архітектури того часу - "цегляного" та "неоруського". Будинок не лише відображав сутність його творця, але й уособлював в собі найвищу істину мистецтва - свободу вибору. Тут відбувалися музичні і театральні вечори, тут же складалися проєкти майбутніх архітектурних споруд. В цій атмосфері виховувався племінник Я.В. Паученка Сашко, який згодом став відомим художником, професором живопису Олександром Олександровичем Осмьоркіним.
Помер Яків Васильович Паученко 25 жовтня 1914 року і був похований на Петропавлівському кладовищі, якого зараз не існує.
У 2002 році Кіровоградською обласною радою було засновано обласну премію в галузі архітектури, геральдики та вексилології і декоративно-прикладного мистецтва імені Якова Паученка.
У 2016 році вулиця Леніна і частина Дворцової (від Великої Перспективної до Кропивницького) об'єднані в одну вулицю, яка отримала назву вулиця архітектора Паученка.
