|
||||
|
Народився 20 серпня 1921 року в с. Марто-Іванівці Олександрійського району Кіровоградської області. З 1940 року – курсант військової школи, а з серпня 1941 року – бойовий командир взводу 164–ї стрілецької дивізії Південного фронту (О. Шаповалов комсомольцем пішов у партизани, потім у військову розвідку).
З травня 1942 року – розвідник резидентури штабу Південного фронту. З червня 1942 року до січня 1944 року займався підпільно–диверсійною діяльністю в партизанському загоні імені Ворошилова в районі м. Знам’янки і сел. Нової Праги Кіровоградської області. У січні 1944 року закінчив спецшколу ГРУ Генштабу Червоної Армії. З червня 1944 року до лютого 1945 року у складі спецгрупи виконує на території окупованої Польщі завдання командування 1–го Українського фронту. Олексій Шаповалов перебував у складі групи «Голос», що діяла у краківському підпіллі, був «агентом» німецької контррозвідки. Відступаючи, гітлерівці вирішили стерти з лиця землі колиску польської культури - старовинний Краків, який називають душею Польщі. Але завдяки О.Т.Шаповалову цього вдалося уникнути. За участь у звільненні Польщі і врятування від знищення міста Кракова уряд Польської Народної Республіки нагородив Олексія Трохимовича орденом «Хрест хоробрості» та «Віртуті-Мілітарі». За відмінне виконання завдань командування у тилу ворога він був нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни, Червоної Зірки та багатьма медалями. З 1946 року працював на комсомольській і партійній роботі у м. Кіровограді. Помер у 1992 році. 20 серпня нинішнього року виповнилося б 95 років з дня народження нашого земляка Олексія Трохимовича Шаповалова - радянського розвідника періоду Другої світової війни, почесного громадянина польського міста Краків. |
||||
|
||||
