|
||||
|
Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області у селянській родині.
Василь Сухомлинський навчався спочатку у Василівській семирічці, де був одним із кращих учнів. Улітку 1934 р. вступив до Кременчуцького педінституту, проте через хворобу 1935 р. був змушений перервати навчання. Сімнадцятирічним юнаком розпочав свою практичну діяльність, викладаючи українську мову і літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського району. У 1936 р. Сухомлинський продовжив навчання на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту, де спершу здобув кваліфікацію учителя української мови і літератури неповної середньої школи, а згодом — викладача цих же предметів середньої школи. З червня 1942 р. до березня 1944 р. В. Сухомлинський працював директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищі Ува Удмуртської АРСР. Навесні 1944 р. Василь Олександрович разом із дружиною виїжджає в Україну, у щойно визволений Онуфріївський район Кіровоградської області. Упродовж чотирьох років він працював завідувачем районного відділу народної освіти і одночасно викладав у школі. Саме в цей період Василь Олександрович починає публікувати статті з педагогіки в газетах «Ударна праця» та «Кіровоградська правда». 1948 р. В. Сухомлинського призначають директором Павлиської середньої школи. Цим навчальним закладом він опікувався до останку життя. Двадцять три роки у Павлиші стали найпліднішим періодом його науково-практичної та літературно-публіцистичної діяльності. У 1955 р. він успішно захищає у Київському державному університеті кандидатську дисертацію на тему «Директор школи — керівник навчально-виховної роботи», а через рік з'являється його перша монографія «Виховання колективізму у школярів». До найґрунтовніших робіт В. Сухомлинського належать: «Як ми виховали мужнє покоління», «Праця і моральне виховання», «Моральний ідеал молодого покоління», «Сто порад учителеві», «Листи до сина», «Батьківська педагогіка», «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості», «Павлиська середня школа» та «Серце віддаю дітям». Остання публікація була удостоєна першої премії Педагогічного товариства УРСР 1973 р. та Державної премії УРСР 1974 р. З 1957 р. В. Сухомлинський стає членом-кореспондентом Академії педагогічних наук РРФСР, з 1958 р. заслуженим учителем УРСР. У 1968 р. йому присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці. Того ж року він був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР. 2 вересня 1970 р. серце Василя Олександровича Сухомлинського перестало битися, втім, фізична смерть не поклала край життю його творчих та наукових надбань. У фондах ДАКірО (Ф. № Р-6717, Ф. № Р-7138) місяться матеріали про життя та діяльність В.О. Сухомлинського. |
||||
|
||||
