|
||||
|
Народився Юрій Яновський 27 серпня 1902 року в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області). У 1908 році у пошуках кращого життя родина Яновських переїхала до м. Єлисаветграда.
У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. Вчився в Київському політехнічному інституті (на перших двох курсах 1922–1923 рр. разом з майбутнім конструктором ракет С. Корольовим). У 1925–1926 рр. працював на Одеській кінофабриці художнім редактором. З 1927 р. жив у м. Харкові, з 1939 р. – в м. Києві. Перший вірш «Море» надрукував російською мовою (1922 р.), уперше виступив з віршами українською мовою в 1924 році (збірка «Прекрасна Ут», 1928), далі перейшов на прозу. До німецько-радянської війни Яновський написав п’єси «Завойовники» (1931), «Дума про Британку» (1932), «Потомки» (1940) і видав збірку дуже дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії» (1940). В період Другої світової війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспонденто (в 1945 р. – кореспондентом на Нюрнберзькому процесі). Найвизначнішим твором Яновського повоєнного часу став роман «Жива вода» (1947), в якому письменник втілив ідею невмирущості нації, відроджуваної після воєнної катастрофи. Гостро критикований за націоналізм, Яновський змушений був переробити цей роман згідно з принципами соцреалізму й перевидати його в далеко слабшому варіанті під іншою назвою «Мир» (1956). Маючи слабке здоров’я, Яновський, проте, довго витримував тиск безнастанних репресій і капітулював щойно під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948). Помер Юрій Яновський 25 лютого 1954 року в м. Києві. Похований на Байковому цвинтарі. Твори Яновського поруч з творчістю таких визначних майстрів слова, як П. Тичина, М. Хвильовий, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, увійшли в класичний фонд літератури українського відродження першої половини XX ст. У рідному селі письменника Нечаївка створено меморіальний музей та названо школу його іменем. У Кропивницькому (Кіровограді) у 1972 р. відкрито меморіальну дошку на будинку, в якому жив письменник. Іменем Ю. І. Яновського в Києві в 1955 році була названа вулиця (Печерський район). На будинку Роліту в Києві, де з 1939-го по 1954 рік жив і працював письменник, у 1958 році встановлена меморіальна дошка. |
||||
|
||||
