Тетяна Гончарова,
начальник відділу археографії та використання документів Держархіву області

27 березня відзначається Міжнародний день театру і в цей день хочеться згадати, що наш Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького – не лише головна театральна сцена Кіровоградської області, а й прямий спадкоємець першого професійного українського театру – «Товариства українських артистів під орудою М. Л. Кропивницького», що ввійшов в історію національного мистецтва як «театр Корифеїв».

Приміщення театру споруджено у Єлисаветграді у 1867 році на кошти інженера-полковника Г.В. Трамбицького. В цьому ж приміщенні 27 жовтня 1882 року народився перший професійний національний реалістичний театр під орудою М.Л.Кропивницького – людини могутнього таланту: блискучий актор, режисер-новатор, поет, композитор, реформатор української сцени, антрепренер, педагог, співак з чарівним тембром голосу, високий майстер художнього слова, театральний діяч, засновник першого в Україні та Росії дитячого театру. Виставою “Наталка Полтавка” І.Котляревського він заявив світові про зрілість української театральної культури та її самобутність. Створив цей театр всупереч всіляким категоричним царським законам і циркулярам, спрямованим на нищення української мови і культури.

Газета „Голос Юга” в квітні 1910 року писала: „Он дал украинскому театру все свои недюжинные силы, писательские и артистические, отдал всего себя, всю свою жизнь”.

Визначаючи історичне місце утворення професійного театру, член-кореспондент Академії наук України Є. Кирилюк наголошував: “Коли Кам’янка-Струмилова – є колискою давнього театру, а Полтава – театру нової доби, то Кіровоградщина є батьківщиною професійного національного театру”.

У розпорядженні Президента України від 19 липня 1996 року визначено “загальнонаціональне історико-культурне значення Кіровоградського обласного українського музично-драматичного театру імені М.Л.Кропивницького – продовжувача кращих традицій першого українського професійного театру, де плекалися таланти видатних театральних митців”.

У творчій біографії кропивничан чимало яскравих сторінок.

„Зложилася трупа, – писав І. Франко, – якої Україна не бачи¬ла ані перед тим, ані потому, трупа, яка робила фурор не тільки по українських містах, але також у Москві і Петербурзі, де публіка часто має нагоду бачити найкращих артистів світової слави”.

Акторську майстерність корифеїв широко висвітлювала преса і, насамперед, місцеві газети „Елисаветградский вестник”, „Ведомости Елисаветградского городского общественного управления”, ”Голос Юга”, що зберігаються в Державному архіві Кіровоградської області. Тут ми знаходимо об’яви про влаштування вистав, рецензії на вистави та статті про акторів трупи.

З 2-ї половини 80-х років трупа не раз змінювала назви, з її складу виходили провідні митці, організовуючи власні колективи, але основна громадська спрямованість творчості діячів українського театру, їхнє служіння мистецтвом народові лишалися незмінними.

Надзвичайно плідним було і залишається освоєння колективом кращих зразків світової класики. Мольєр, Шекспір, Бомарше, Гольдоні, Бальзак, Гюго, Лопе де Вега, Кальдерон, Шоу, Фігейредо – далеко не повний перелік імен авторів, чиї твори йшли на сцені театру. Значна увага приділяється новому прочитанню української класики. Кропивничани першими дали сценічне життя призабутим і колись забороненим творам: п’єсам “Чумаки” І.Карпенка-Карого (1956), “Соло на флейті” І.Микитенка (1957), “Республіка на колесах” Я.Мамонтова (1957), “Дума про Британку” Ю.Яновського (1980), “Замулені джерела” (1958), “Перед волею” М.Кропивницького (1996), “Хрест життя” М.Старицького (1978), “Чмир” М.Кропивницького (2003), “Бажання екстриму” А.Крима (2003). Здійснили експериментальну постановку моновистави за п"єсою Я.Верещака " Хованка" (2006).

Театр поставив Шевченківські твори або за мотивами його творів: "Катерина" (1939р., 1955р., 1964р., 1975р.), "Мати-наймичка" (1969р.), "Невольник" (1961р.), "Титарівна" (1977р., 1981р.), "Назар Стодоля" (1987р.), "Гайдамаки" (2007р.)

Спадкоємці корифеїв демонстрували своє мистецтво більш, ніж у ста містах України, Росії, Башкирії, Татарії, Осетії, Молдови, Прибалтики, Білорусії, гастролюють у всіх районах Кіровоградської області.

У 2000 році в театрі створено “Золотий фонд театру ім.М.Л.Кропивницького”, на стенди якого занесені імена фундаторів театру та його сподвижників, які стояли біля колиски першого професійного театру, а також імена спадкоємців усіх років, які удостоєні високих почесних звань.

За роки незалежності театр взяв участь майже у тридцяти престижних театральних фестивалях, у тому числі семи міжнародних. 17 травня 2004 року кропивничани першими серед мистецьких колективів України відіграли благодійну виставу за п’єсою М.Гоголя “Ревізор” і виручені кошти перерахували на спорудження Кобзаревої церкви у Каневі.

Постановою колегії Міністерства культури і туризму України від 22 лютого 2006 року № 2 / 11- г Кіровоградському обласному українському музично-драматичному театру ім.М.Л.Кропивницького надано статус академічного.

27 жовтня 2012 року було завершено повномасштабну реконструкцію будівлі театру на вул. Дворовій та на державному рівні урочисто відзначено 130-ти річчя театру від дня заснування першого українського професіонального реалістичного театру – театру корифеїв, творчим спадкоємцем якого є Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М.Л. Кропивницького.