Кременчуцька ГЕС
З відкриттям водосховища було створено усі умови для іригаційного будівництва на півдні України, зрошення 3,5 млн. гектарів засушливих земель, організації водопостачання промислових районів Криворіжжя і Донбасу.
Тільки за два роки на станції запроваджено у виробництво 270 пропозицій, що дозволило заощадити понад 350 тисяч карбованців. За удосконалення устаткування станції постановою Комітету ВДНГ СРСР Кременчуцька ГЕС у 1964 році була відзначена Дипломом першого ступеня .
Одночасно з гідровузлом виросло місто будівельників та енергетиків - Кремгес (нині м.Світловодськ). У 1963 році на підприємствах міста вперше в СРСР налагоджено випуск теплоізоляційних вапняно – кремнеземистих виробів для будівництва теплових електростанцій, у 1965р. на базі кількох підприємств міста створено комбінат „Дніпроенергобудіндустрія”. До його складу входили два заводи залізобетонних виробів і конструкцій, ремонтно – механічний завод, лісозавод, завод силікатної цегли, великий комплекс по виробництву нерудних металів та ін. Підприємства комбінату виготовляли майже всі види основних збірних залізобетонних, металевих і дерев’яних конструкцій, необхідних для спорудження електростанцій.
У березні 1954 року на території Кіровоградської області було розпочато масштабне будівництво – спорудження Кременчуцької ГЕС. Новобудова, що вступила до ладу у 1961 році, мала надзвичайно важливе народногосподарське значення: ГЕС забезпечувала електроенергією такі великі промислові центри, як Харків, Київ, Дніпропетровськ, а також Полтавську, Кіровоградську, Черкаську та низку інших областей України. Кременчуцька ГЕС зв’язала в одне ціле „Дніпроенерго”, „Київенерго, „Харківенерго” і стала основною станцією, що регулює напругу у мережі цих енергосистем. Створення великого Кременчуцького водосховища місткістю 13,5 млрд. кубометрів води дало змогу протягом року підтримувати стік дніпровських вод у Чорне море, завдяки чому вироблення електроенергії тільки на Дніпровській та Каховській ГЕС збільшилося на 600 млн. кіловат – годин.