Top
1993-2010

Державна льотна академія України

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 1993 року № 528 «Про створення Державної льотної академії України» на базі Кіровоградського вищого льотного училища цивільної авіації, в умовах становлення незалежної України, було створено Державну льотну академію України (ДЛАУ). Цей період (1993–2011) став для закладу часом випробувань на витривалість, адже академія опинилася перед обличчям серйозних економічних криз та загрози повної втрати національної школи підготовки авіаторів. Попри дефіцит державного фінансування та застарілість технічного парку, колектив академії обрав стратегію виживання та розвитку, спрямовану на інтеграцію в міжнародні стандарти ІКАО та оновлення навчального процесу.

Ректорами Державної льотної академії України були Рубець М.І. (1993-2009) та Неділько С.М. (2009-2011).

Пройшовши шлях реформування і перетворення, академія стала одним із основних ЗВО у підготовці льотних кадрів. Економічні труднощі перших років Незалежності України поставили цей унікальний авіаційний навчальний заклад під загрозу розформування.

Тоді академія була підпорядкована Міністерству освіти і науки України, яке не мало засобів, необхідних для фінансування льотної підготовки та її матеріально-технічного забезпечення. Ускладнилося утримання парку повітряних суден Ан-24, Ан-26 та Л-14. Виникли проблеми і з видачею свідоцтв льотному персоналу – вимоги ІКАО (Міжнародної організації цивільної авіації) передбачали 140-180 годин нальоту для пілота-професіонала.

У 1999 році були введені дві категорії пілотів – комерційний і транспортний.

Необхідно було значно здешевити льотну підготовку. У 2000 році в академію на дослідну експлуатацію надійшов надлегкий літак TL-232 CONDOR. 04 липня 2002 року на аеродромі ДЛАУ колектив зустрічав двомісний літак НАРП-1, створений Миколаївським авіаремонтним підприємством і придбаний льотною академією. Його ресурс дозволяв налітати 4000 годин за 15 календарних років.

Академія готувала фахівців за десятьма спеціальностями і спеціалізаціями, на факультетах ДЛАУ навчалися курсанти з понад тридцяти зарубіжних держав. Це – диспетчери управління повітряним рухом; диспетчери аеронавігаційного інформаційного обслуговування; фахівці аварійного обслуговування та безпеки на авіаційному транспорті; інженери з технічного обслуговування, ремонту і діагностики авіаційної техніки; бортінженери; менеджери авіаційних підприємств і організацій; менеджери туристичної індустрії; менеджери міжнародних авіаційних перевезень.

За період 1993-2011 років Державна льотна академія України стала потужним навчально-науково-виробничим комплексом, що включав: Інститут аеронавігації; Кіровоградське льотне училище; факультети льотної експлуатації; організації повітряного руху; менеджменту; післядипломної освіти; заочного навчання; підготовче відділення; магістратуру; аспірантуру; науково-дослідний сектор; навчальний центр пошуку і рятування; тренажерні центри; аеродроми і служби їх забезпечення; авіаційно-технічну базу; авіаційний загін; науково-технічну бібліотеку; видавництво; гуртожитки; їдальні; спортивний комплекс; Будинок культури тощо.

На базі Державної льотної академії у 1999 році було створене Кіровоградське льотне училище (КЛУ). Його створення було обумовлено новими вимогами часу і необхідністю введення в українську авіаційну професійно-освітню систему нових можливостей, відповідних світовій практиці. КЛУ надавало бажаючим унікальну можливість отримання безпосередньо професійної льотної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за спеціальностями: пілот, штурман, бортінженер, бортрадист, бортоператор всіх літаків фірми Антонова і таких, як Як-18, Як-52, Як -40, Як-42, Л-410, Іл-18, Іл-76.

За час свого існування училищем підготовлено понад 10 тисяч авіаційних спеціалістів, у тому числі – для країн СНД, Африки, Південно-Східної Азії і США.

За майже два десятиліття своєї діяльності ДЛАУ перетворилася з установи, що перебувала на межі розформування, на один із найпотужніших науково-навчальних комплексів держави. Ключем до успіху стала гнучка адаптація до реалій ринкової економіки: пошук інвестицій, укладання договірних відносин з авіакомпаніями та впровадження більш ефективних і більш економічних повітряних суден.

Розширивши перелік спеціальностей до десяти напрямів – від пілотування та аеронавігації до менеджменту авіаперевезень – академія не лише зберегла свій потенціал, а й зміцнила позиції на міжнародному освітньому ринку, приймаючи курсантів із понад тридцяти країн світу. Створена структура з розвиненою мережею факультетів, наукових центрів та сучасною інфраструктурою довела, що навіть у найскладніші часи професіоналізм та стратегічне бачення здатні вберегти авіаційну спадщину та вивести її на новий якісний рівень. До 2011 року академія остаточно утвердилася як провідний осередок підготовки авіаційних фахівців України.

map
Із фондів ДАКірО

Загроза розформування та гнучка адаптація

× ❮ ❯

Натисніть на сторінку для збільшення

× 1.0

Скрол — зум  ·  Перетяг — рухати  ·  Клік — скидання

Зональна навігація

Змінити авіамаршрут

team

Зупинка II

«Перші висоти»
team

Зупинка III

«Курс прокладено»
team

Фонди

Три виміри «крилатої» історії
Екіпаж проєкту
Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради
ОУНБ ім. Д.І. Чижевського
Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей
Державний архів Кіровоградської області
Українська державна льотна академія