Ганна Дмитрян та її справа честі

Ганна Дмитрян — знана в нашому краї меценатка з багатого роду Мартакі. Її батько Михайло Мартакі був негоціантом та ліверантом. Життя Ганни як до, так і після заміжжя було заможним і легким, поки не сталося горе, яке змінило її життя: втрата любої донечки Анни. Після її смерті Ганна Дмитрян віддає себе благодійності.

За своє життя вона зробила чимало добрих вчинків: фінансувала будівництво православного храму Святого Пантелеймона (Дмитрянська церква) та Вознесенського собору у Бобринці, лікарні Святої Анни в Єлисаветграді та лікарні у Новомиргороді, а також підтримувала талановитих людей: архітектора Якова Паученка, інженера Євгена Тамма, лікарів Остапа Юцевича та Кміта.

Зовнішнє та внутрішнє архітектурне оздоблення будівель, які фінансувала Ганна Дмитрян, було досить вишуканим та яскравим. Вона особисто заглиблювалася в проєкти, відбираючи найякісніші будівельні матеріали, наголошуючи на зведенні окремих приміщень житла для лікарів, священників, д’яків, вікаріїв.

Серце благодійниці зупинилось 13 січня 1913 року в м. Єлисаветграді. За заповітом її поховали у м. Бобринці в сімейній усипальниці у храмі Святого Пантелеймона.

Меценатка вкладала майже усі кошти зі свого спадку у благодійність аби залишити нам, майбутнім поколінням, чудові пам’ятки культури, якими пишається наш край.

Розділ І.

Про велику альтруїстку
Ганну Михайлівну Дмитрян

Ганна Михайлівна Дмитрян – відома у нашому місті меценатка. До нашого часу збереглася одна єдина гравюра з її зображенням, що може свідчити про скромність та непублічний стиль життя цієї постаті. Протягом 20 років Ганна Михайлівна мала досить заможне та спокійне життя зі своїм чоловіком Афанасієм Федоровичем Дмитрян.

Розділ ІІ.

Щедрість та скромність –
ознаки милосердної людини

За час своєї діяльності як меценатки Ганна Дмитрян доклала багато зусиль та не пошкодувала коштів на будівництво різного роду об’єктів, які є культурною спадщиною, в основному церков та лікарень. Першим проєктом для Ганни Михайлівни став храм Св. Пантелеймона в місті Бобринець, в якому вона прожила тривалий час.

Розділ ІІІ.

Лікарня Св. Анни –
в пам'ять про покійну доньку

Найбільшим проєктом для Ганни Дмитрян стала лікарня Червоного Хреста в Єлисаветграді, яка за її заповітом була перейменована на честь її покійної доньки Анни. Для будівництва цього медичного закладу меценатка витратила значну кількість сил та коштів. Лікарня Св.Анни працює вже 119 років.

Перлина Бобринця — Вознесенський храм.

До 300-річчя панування імператорського роду Романових Ганна Михайлівна бере участь у фінансуванні будівництва в Бобринці. Саме там, за проєктом архітектора Я. В. Паученка, який копіював Київський Володимирський собор, був зведений величний трьохшатровий Вознесенський. Це було в 1912 р. За кошти Г.Дмитрян при цьому соборі будувалися церковно-приходське училище і гуртожиток для причту (священиків, дяків, вікаріїв). По тому її благодійницька діяльність спрямовується на забезпечення населення медичною допомогою. В Бобринецьку та Витязівську лікарні було вкладено 50 тисяч золотих карбованців готівкою.

chair

Лікарня Святої Анни

table
Її до цього кроку сподвигло не честолюбство, а благородний порив люблячого серця та глибоке усвідомлення необхідності допомоги бідним, бажання творити добро і милосердя.
П. Ревуцький

Cпрямувати себе на розвиток духовної та лікарської справи

Протягом 20 років Ганна Михайлівна мала досить заможне та спокійне життя зі своїм чоловіком Афанасієм Федоровичем Дмитрян, проте щастя не могло тривати вічно. На 41-му році життя Ганна Дмитрян овдовіла, що лишило разючий слід на її світосприйнятті, але ще більшої шкоди нанесла смерть від сухот її доньки Анни.

Набожність та бажання допомогти іншим нужденним визначили нову ціль у житті Ганни Михайлівни — благодійність. Отримавши в спадок статки свого батька та чоловіка, пані Ганна вирішила повністю спрямувати себе на розвиток духовної та лікарської справи.

За здобуті досягнення херсонський губернатор нагородив Ганну Дмитрян знаком ордена І ступеня Товариства Червоного Хреста, а Петро Дмитрович Ревуцький — голова Єлисаветградського комітету Товариства Червоного Хреста — вручив їй диплом на звання почесної опікунки лікарні Червоного Хреста в Єлисаветграді.

У віці 75 років пані Ганна відійшла у вічність, проте її здобутки шануються нами й донині.

Барельєф

відомій меценатці

9 липня 2018 року на одному з корпусів лікарні Святої Анни представниці Асоціації жінок України “Дія” відкрили меморіальну дошку видатній місцевій меценатці, засновниці лікарні Ганні Дмитрян. «Як виявилося про Анну Дмитрян знає дуже мало людей, відсотків 90 чують про неї вперше. На сьогоднішній день вона не є почесним громадянином міста, проте цим удостоєні інші особистості, які заслуговують того менше, ніж Анна Дмитрян. Тому те, що сьогодні відбувається, є надзвичайно важливою подією для нашого міста», - сказав на урочистому відкритті кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко.

До розділів

Організатор проєкту:

Державний архів Кіровоградської області

  • вул. Ак. Корольова, 3, м. Кропивницький, Україна
  • Тел.: (0522) 37-31-95
  • [email protected]