Лікарня Св. Анни –
в пам'ять про кохану доньку

Найбільшим проєктом для Ганни Дмитрян стала лікарня Червоного Хреста в Єлисаветграді, яка за її заповітом була перейменована на честь її покійної доньки Анни. Для будівництва цього медичного закладу меценатка витратила значну кількість сил та коштів. На будівництво лікарні у 1901 році місто Єлисаветград виділило Ганні Михайлівні дві десятини землі. Архітектором було запрошено Олександра Лишневського, але замовниці креслення не сподобались. Ганна Дмитрян за власний кошт найняла Якова Паученка та інженера Євгена Тамма. Меценатка побажала встановити сучасне парове опалення та створити систему біоасенізацї, що в подальшому дало змогу встановити ванні кімнати та внутрішні туалети для персоналу і хворих.

Комплекс складався з головного корпусу у вигляді букви «Ш», в якому розміщувалися операційна, перев’язочна, кімнати лікарів та палати для хворих, амбулаторії, лабораторії, господарські будівлі та будинок головного лікаря. Для головного лікаря Ганна Михайлівна збудувала дев’ятикімнатну квартиру з кухнею, ванною та двома внутрішніми туалетами. Вартість електроенергії у Єлисаветграді здалася меценатці завеликою, тож вона запросила Євгена Тамма для побудови власної лікарняної електростанції.

Коли постала проблема з утепленням підвідних труб водяного опалення, Ганна Михайлівна обрала з кількох способів найякісніший та найдорожчий — з використанням азбестового тіста.

Згодом Ганна Дмитрян запросила лікаря Єлисаветградської земської лікарні О. А. Юцевича, який в подальшому став головним лікарем медичного закладу.

Менше ніж за два роки лікарню було освячено й відкрито.

Лікарня Св.Анни працює вже 119 років й продовжує повноцінно виконувати свої функції.

Саме на стінах цієї лікарні встановлено пам’ятну дошку, також перейменовано вулицю, де розташована лікарня, на честь відомої меценатки Ганни Дмитрян.

Фонтан лікарні Св. Анни

Фонтан біля центрального входу до лікарні функціонував з 1904 до кінця 1960-х років. У 1970-х роках він був занедбаний: поступово зруйнувалися скульптурні елементи, а потім – і басейн. Сьогодні фонтан знаходиться у жалюгідному стані та своїм виглядом нагадує нам, як легко можна зіпсувати найкращі прояви духовності, моральності й естетичних почуттів наших пращурів.

chair

Добірка архівних документів

ВСІ
СХЕМИ
ФОТО
ВИТЯГИ, ОГОЛОШЕННЯ
СТАТТІ
img

Стаття «В больнице св. Анны» Ч.1

Про особливості роботи лікарні

img

Стаття «В больнице св. Анны» Ч.2

Про особливості роботи лікарні

img

Лист в редакцію газети

«По поводу статьи "В больнице Св. Анны"»

Зірковий лікар у лікарні Св. Анни

table

До інших розділів проєкту:

Розділ І.

Про велику альтруїстку
Ганну Михайлівну Дмитрян

Ганна Михайлівна Дмитрян – відома у нашому місті меценатка. До нашого часу збереглася одна єдина гравюра з її зображенням, що може свідчити про скромність та непублічний стиль життя цієї постаті. Протягом 20 років Ганна Михайлівна мала досить заможне та спокійне життя зі своїм чоловіком Афанасієм Федоровичем Дмитрян.

Розділ ІІ.

Щедрість та скромність –
ознаки милосердної людини

За час своєї діяльності як меценатки Ганна Дмитрян доклала багато зусиль та не пошкодувала коштів на будівництво різного роду об’єктів, які є культурною спадщиною, в основному церков та лікарень. Першим проєктом для Ганни Михайлівни став храм Св. Пантелеймона в місті Бобринець, в якому вона прожила тривалий час.

Розділ ІІІ.

Лікарня Св. Анни –
в пам'ять про покійну доньку

Найбільшим проєктом для Ганни Дмитрян стала лікарня Червоного Хреста в Єлисаветграді, яка за її заповітом була перейменована на честь її покійної доньки Анни. Для будівництва цього медичного закладу меценатка витратила значну кількість сил та коштів. Лікарня Св.Анни працює вже 119 років.

Організатор проєкту:

Державний архів Кіровоградської області

  • вул. Ак. Корольова, 3, м. Кропивницький, Україна
  • Тел.: (0522) 37-31-95
  • [email protected]