ЕКСПОЗИЦІЯ 2
«Творчі пошуки та досягнення
англійських підприємців»
Брати Роберт і Томас Ельворті заснували в місті Єлисаветграді приватну майстерню по ремонту сільськогосподарських знарядь, що отримала назву «Р. і Т. Ельворті, виробники та імпортери сільськогосподарських машин». Спочатку підприємці в основному доставляли сільгоспмашини Клейтона, Шутльворта, Сакка, Вуда з Англії та Німеччини. Але незабаром вони налагодили власне виробництво відповідної техніки. Торгівлею займався Томас Ельворті, а Роберт керував майстернею.
У 1877 році було збудовано перший виробничий корпус, в якому і розпочалось виготовлення сівалок та інших машин. 1877 рік став також дебютним у виготовленні зернових сівалок «Імперія», а через 11 років (1888 рік) було випущено перші 10 сівалок нової конструкції «Росія».
Їхнє партнерство продовжувалося до 1891 року і було перервано передчасною смертю Томаса у віці 44 роки.
Знаменним в історії заводу став 1896 рік. Саме тоді продукція заводу Ельворті була відзначена на Всеросійській виставці у Нижньому Новгороді, а в 1900 році на Міжнародній виставці у Парижі сівалка «Росія» отримала золоту медаль. Кількість робітників заводу у цей період складає близько 2000 осіб.
У 1904 році Роберт придбав дім у Хендоні, північному районі Лондона, де і була резиденція родини Ельворті . В останній раз Роберт Ельворті приїздив до Єлисаветграда в 1913 році, на півроку, після цього остаточно повернувся на батьківщину. Підприємством в Єлисаветграді керували його довірені особи.
У 1907 році підприємство перетворилося в Акціонерне товариство (офіційно зареєстроване в Санкт-Петербурзі 23 вересня 1907 року).
З 1910 року на підприємстві разом із сівалками випускали молотарки, маслобойки, просорушки, устаткування для млинів та підприємств харчової промисловості. У 1914 році, коли Російська імперія готувалася до військових дій, завод отримав військові замовлення від уряду. У цехах підприємства Ельворті було налагоджено виробництво та випуск продукції для потреб фронту (снарядів, набоїв, бомб, мін, лафетів).
З кожним роком завод інтенсивно розширювався, і до кінця 1917 року на заводі працювало вже понад 7000 робітників.

























































